Формування акустичного стану житлових помешкань високоповерхових будинків. Вплив на волонтерів модельованого шуму в умовах камерального експерименту. Гігієнічні критерії та рекомендації щодо поліпшення захисту населення від дії внутрішніх джерел шуму.
При низкой оригинальности работы "Удосконалення критеріїв гігієнічної регламентації та оцінки шуму від внутрішніх джерел високоповерхових житлових будинків", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
«ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» Робота виконана в Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. Марзєєва Національної академії медичних наук України» Марзєєва Національної академії медичних наук України», завідувач лабораторії гігієни шуму і житлових та громадських споруд.Проблема вибору існуючих та розробки нових підходів до вивчення шуму житлових споруд в Україні, в першу чергу, повязана з необхідністю удосконалення нормативно-методичних документів та впровадження в практику гігієнічного нормування нових критеріїв його оцінки, які відповідали б вимогам міжнародних стандартів та сприяли покращенню акустичного стану житлового середовища. Забезпечення максимальним рівнем комфорту житла здійснюється за рахунок насичення споруд великою кількістю сучасного інженерно-технічного устаткування з цілодобовим режимом роботи та високим рівнем автоматизації. Функціонування таких комплексів може істотно позначатись на акустичному комфорті житлової зони будинку, оскільки будь-яке інженерно-технологічне обладнання є джерелом як постійного, так і непостійного шуму різних рівнів (П.В. Численними дослідженнями впливу шуму на здоровя населення доведено, що несприятливі умови проживання, повязані з надмірним шумовим впливом, можуть відображатись на якості не лише відпочинку та сну, а і опосередковано впливати на весь процес життєдіяльності, порушуючи гомеостаз організму в цілому (В.І. За даними демографічного щорічника МОЗ України (2008) та показниками здоров‘я населення (2007-2008 рр.), орієнтовно можна припустити, що понад 70 % населення України потенційно належить до групи ризику, що обумовлює актуальність подальшого вивчення субєктивних реакцій населення на шум і особливо встановлення ризику їх виникнення в умовах дії внутрішнього шуму низької інтенсивності, який не перевищує гігієнічно регламентованих значень.Важливим етапом літературного пошуку є аналіз існуючих підходів до оцінки акустичного забруднення житлового середовища та критеріїв гігієнічної оцінки шуму, серед яких провідне місце на рівні світових досліджень належить оцінці ризику порушень гомеостазу організму в умовах постійної дії шуму. Відповідно до мети та завдань, проведено комплексний санітарно-гігієнічний аналіз акустичного забруднення внутрішньожитлового середовища високоповерхових житлових будинків та встановлено роль внутрішніх джерел шуму серед причин появи психоемоційних зрушень у населення під впливом різних джерел. Аналіз даних СЕС щодо скарг населення на шум від внутрішніх джерел проведено за власною структурою досліджень: 1) диференціальний аналіз скарг на різні джерела забруднення навколишнього середовища; 2) відокремлення від загального обсягу скарг лише тих, що стосувались шуму; 3) розподіл скарг на шум за джерелами впливу на категорії: інженерне обладнання вбудованих та прибудованих споруд; інженерне обладнання будинків; звуковідтворююча апаратура; будівельні (ремонтні) роботи; транспортний шум; шум біогенного походження; шум від розважальних закладів, розташованих на прибудинковій території; 4) порівняння скарг з результатами вимірювань рівнів шуму; 5) групування даних за ознаками: «джерела шуму» - «підтверджене / не підтверджене перевищення гранично допустимого рівня (ГДР)». В той же час, подібні заходи сприятимуть зниженню фонового шуму, а отже і його маскувального ефекту, що може негативно позначатись на сприйманні мешканцями шуму від внутрішніх джерел, якими у високоповерховій будівлі є системи інженерно-технічного та санітарно-технічного обладнання, побутові прилади та шум від сусідів. Проведені натурні вимірювання рівнів житлового шуму (за показником LAEKB) вказують на достовірне (р<0,05) зниження еквівалентного рівня шуму зі зростанням поверховості на 1-2 ДБА в багатоповерхових житлових будинках і на 3-4 ДБА - у високоповерхових, при цьому, рівні шуму на верхніх поверхах коливаються в середньому, в межах 27 - 28 ДБА, що нижче від регламентованих СН 3077-84 (рис.Санітарно-гігієнічний аналіз проектів будівництва багатоповерхових (висотою до 73,5 м) і високоповерхових (висотою понад 73,5 м) будинків і багатофункційних житлово-громадських комплексів показав, що сучасні обємно-планувальні та інженерно-технічні рішення несуть потенційну загрозу негативної зміни акустичних умов проживання, праці і відпочинку населення. На основі інструментальних вимірювань рівнів внутрішньожитлового шуму будинків різного типу (за критерієм LAEKB) встановлено, що з підвищенням поверховості за рахунок зниження впливу зовнішніх джерел шуму, знижується денний та нічний еквівалентний рівень шуму в житлових помешканнях.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы