Удосконалення гігієнічних критеріїв оцінки систем вентиляції житлових будинків - Автореферат

«ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВЯ ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» Робота виконана в Державній установі «Інститут громадського здоровя ім. Захист відбудеться «10» червня 2016 р., о 1200 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 ДУ «Інститут громадського здоровя імені О.М. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ «Інститут громадського здоровя імені О.М.За умови використання вентиляційної системи на природному спонуканні відсутність інфільтрації призведе до погіршення якості повітря в приміщенні [Спиридонов Ю. А., Бутцев Б. И., 2007; Невзорова А. Б., Самсонов А. В., 2014]. Підвищення енергоефективності будинків за рахунок зниження повітрообміну не є гігієнічно обґрунтованим рішенням, так як призводить до погіршення якості повітря в приміщенні. В так званих «інтелектуальних будинках» використовують автоматизовану систему по забезпеченню мікроклімату приміщення, яка приводить в дію вентиляційну систему в разі потреби [Кувшинов Ю. Я., Ткаченко Н. В., 2011]. Робота систем кондиціонування призводить до збільшення скарг людей щодо недостатньої якості повітря в приміщеннях [Рахманин Ю. А. и др., 2012]. Таким чином, актуальність проблеми полягає у необхідності наукового обгрунтування пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази з питань ефективного функціонування різних систем вентиляції житлових будинків для забезпечення відповідної якості повітря та комфортного перебування людини в приміщеннях.Вивчено основні характеристики вентиляційної системи, що впливають на формування якості повітря в приміщеннях. 3 Експериментальне визначення параметрів мікроклімату та якості повітря в приміщенні при роботі спліт-систем При проведенні експерименту визначали: температуру повітря (3500 вимірювань), швидкість руху повітря (2500 вимірювань), температуру огороджувальних конструкцій (300 вимірювань), відносну вологість повітря (30 вимірювань). Для дослідження особливостей розподілу забруднення повітря приміщення в залежності від роботи системи вентиляції були проведені дослідження просторового розподілу концентрації СО2 в приміщенні при роботі примусової витяжної вентиляції. При визначенні ефективності роботи фотокаталітичного очисника визначали концентрацію СО2 та концентрацію органічної речовини (в якості забруднювача повітря використали етиловий спирт). Розрахунки очікуваних концентрації основних продуктів згорання палива автомобілів (оксид вуглецю, діоксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, формальдегід, бенз(а)пірен) у зоні впливу отвору витяжної вентиляції за умов функціонування підземного гаража в агравованому режимі визначались протягом 20-хвилинного інтервалу за формулами (1 - 3): , г/с (1) де: Mj - потужність викиду j-ої забруднюючої речовини, г/с; ТВ(ТО) - час проїзду автотранспорту на території автостоянки, год; n - кількість типів автомобілів (бензинові, дизельні і т.д.); qij - питомий викид j-ої забруднюючої речовини одним автомобілем i-го типу з урахуванням віку і технічного стану парку на даний рік, г/км; L - умовний пробіг одного автомобіля за цикл на території автостоянки з урахуванням часу запуску двигуна, руху по території стоянки, км; АЕ (ТО) i - кількість автомобілів на території гаража; КС - коефіцієнт, що враховує вплив режиму руху (швидкості) автомобіля.У дисертаційній роботі на основі аналітичних, експериментальних та розрахункових методів дослідження науково обґрунтовано критерії гігієнічної оцінки пріоритетних факторів фізичної (температура та швидкість руху повітря, інтенсивність турбулентності та різниця температур повітря по вертикалі, температура огороджувальних конструкцій) та хімічної (монооксид вуглецю, діоксид вуглецю, діоксид азоту) природи, спрогнозовано відсоток незадоволених комфортністю перебування людини в обслуговуємому просторі житлового приміщення при функціонуванні систем вентиляції та кондиціонування (спліт-систем), визначені ризики для здоровя населення від хімічного забруднення повітря витяжної вентиляції гаражів житлових будинків. Доведено, що функціонування спліт-систем створює в обслуговуємому просторі приміщення нерівномірність параметрів мікроклімату (швидкість руху, вертикальна стратифікація температури та ступінь турбулентності повітря, температура огороджувальних конструкцій), які являються потенційним джерелом теплового дискомфорту людини. Установлено, що при роботі локальних систем кондиціонування ступінь турбулентності повітряного потоку коливається в межах від 6 до 51 % і потенційно приводить до кількості незадоволених швидкістю руху повітря в приміщенні від 18 до 77 %. Установлено, що при функціонуванні спліт-системи в приміщенні з повітрообміном менше 0,1 год-1 і перебуванням людей (навантаження - 1 людина на 27 м3 обєму) вже за годину спостерігається зростання концентрації СО2 вище за 1830 мг/м3, що прогнозовано призведе до 20 % незадоволених якістю повітря.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ