Удосконалення функціонування інформаційної підсистеми прикордонних передавальних станцій - Автореферат

Українська державна академія залізничного транспорту Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукВирішення її полягає у необхідності удосконалення процесу міжнародних вантажних перевезень, у тому числі в удосконаленні функціонування інформаційної підсистеми при взаємодії прикордонних передавальних станцій суміжних країн. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010-2015роки; Комплексної Програми утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках, затвердженої Законом України від 07 лютого 2002 р.№ 3022-ІІІ; Стратегії розвитку залізничного транспорту України до 2020 р.; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року, № 651-р, «Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту України», Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» (2002 р.), Закону України «Про енергозбереження» (74/94 - ВР), Постанови Кабінету Міністрів України № 496, від 12.04.2006 р. Метою дисертаційної роботи є вирішення науково-прикладної задачі з удосконалення функціонування інформаційної підсистеми прикордонних передавальних станцій при міжнародних вантажних перевезеннях за рахунок раціоналізації технології взаємодії прикордонних передавальних станцій України та суміжних держав, що дозволить скоротити непродуктивні простої вагонів під митними операціями та зменшити витрати ресурсів всіх видів. розроблено модель, що враховує комплекс заходів з удосконалення функціонування інформаційної підсистеми ППС за рахунок обєднання основних технологічних операцій при взаємодії прикордонних передавальних станцій суміжних країн для мінімізації витрат ресурсів всіх видів, що на відмінність від існуючих, крім виробничих, враховують паливно-енергетичні, людські та інформаційні ресурси. У наукових працях, що опубліковані із співавторами, особистий внесок полягає в: [1, 2] - проведено аналіз існуючих недоліків при роботі прикордонних передавальних станцій, проведено порівняння функціонування таких станцій в Україні та у державах ближнього зарубіжжя; [3] - проведено аналіз структурної схеми руху транспортних потоків у міждержавному сполученні між Україною та Росією, виявлено найбільш обмежуючі за витратами часу та ресурсів операції на прикордонних передавальних залізничних станціях; [4] - надані пропозиції з удосконалення технології функціонування прикордонних передавальних станцій при міжнародних залізничних перевезеннях; [5] - виявлені витрати ресурсів по кожній із причин затримання вагонів, встановлено основні фактори, що впливають на кількість витрачених ресурсів для кожної окремої прикордонної станції та для комплексу таких станцій; [6] - досліджено систему обробки вантажного вагонопотоку та визначені параметри впливу на неї, встановлено основні ресурси та виведено функцію залежності витрат при затриманнях вагонів на ППС; [7] - отримано та проаналізовано результати з удосконалення взаємодії прикордонних передавальних станцій суміжних країн, після втілення заходів з покращення технології роботи, що зменшують частку затриманих вагонів при міждержавних вантажних перевезеннях.Але, після появи відповідних додаткових контролюючих служб, на ППС при обробці вантажопотоку у міждержавному сполученні, велику кількість часу займає саме оформлення вантажів та передача поїзної інформації між державами, що тягне за собою збільшення простоїв вагонів. Не враховувались при визначенні витрат ресурсів простої вагонів, що виникають при затримках вантажу прикордонною, митною, екологічною, радіаційною, фіто-санітарною, санітарно-карантинною, ветеринарною службами, а також при обробці Прикордонною товарно-експертною конторою та митними брокерами. Одним із важливих факторів, що впливає на ці витрати, є наявність ідентичних додаткових служб у двох взаємодіючих країнах, що затримують або пропускають вагони на кордонах. Основним елементом, як всій системи так і в кожній з підсистем, є вагон, разом з пакетом документів на нього та інформацією. В процесі технологічної обробки вагонів (О) система несе витрати під впливом деяких факторів (F1-F5).Аналіз теоретичних досліджень та тенденцій розвитку міждержавних перевезень показав недосконалість взаємодії пунктів передач імпортно-експортного вагонопотоку. Дослідження сучасного стану функціонування ППС виявили загальні фактори впливу, що перешкоджають безперебійному функціонуванню системи обробки імпортно-експортних вагонопотоків. Розроблено модель функціонування інформаційної підсистеми прикордонної передавальної станції, що дозволяє отримати достовірні оцінки з прогнозування можливих затримок вагонів на прикордонних передавальних станціях для подальшого виключення раптовості виробничих ситуацій.

Основний зміст роботи