Удосконалення елементів технології вирощування гібридів кукурудзи та їх батьківських форм в північному Степу України - Автореферат

Українська академія аграрних наук Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Якунін Олексій Панасович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри рослинництва Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН і РАСГН ЦИКОВ Валентин Сергійович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач відділу кандидат сільськогосподарських наук, доцент Семеняка Ігор Миколайович, Кіровоградський інститут АПВ УААН, заступник директора з наукової роботи Захист дисертації відбудеться 9 лютого 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 при Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49600, м.У Державний Реєстр сортів рослин України щорічно заносяться нові високоврожайні гібриди кукурудзи різних груп стиглості, що суттєво відрізняються за продуктивністю, стійкістю до несприятливих умов від гібридів, які вирощувались раніше. Результати досліджень свідчать, що навіть в межах однієї групи стиглості гібриди та їх батьківські форми неоднаково реагують на густоту стояння рослин і рівень мінерального живлення. Все це зумовлює необхідність проведення наукових досліджень з метою встановлення оптимальної густоти стояння рослин і рівня мінерального живлення на товарних і насіннєвих посівах нових гібридів кукурудзи. Мета роботи - встановити параметри оптимальної густоти стояння рослин і рівня мінерального живлення при вирощуванні середньораннього гібрида Славутич 271 МВ, середньостиглого Дніпровський 309 МВ та їх батьківських форм. Основні завдання досліджень: - визначити вплив густоти стеблостою і рівня мінерального живлення на ріст, розвиток рослин і площу листкової поверхні гібридів та їх материнських форм;Підвищення густоти стеблостою з 30 до 60 тис./га призводило до зменшення площі листкової поверхні однієї рослини середньораннього гібрида Славутич 271 МВ в середньому за три роки на неудобреному фоні на 11,7 %, удобреному - на 9,8 %; середньостиглого Дніпровський 309 МВ - на 21,8 і 12,0 % відповідно. Асиміляційна поверхня материнської форми (простий гібрид Терса М) була меншою, ніж у гібрида Славутич 271 МВ, однак вплив на цей показник досліджуваних факторів був аналогічним (рис. Висота рослин материнської форми середньораннього гібрида Славутич 271 МВ (простий гібрид Терса М) на неудобреному фоні була найбільшою при густоті стояння рослин 50 тис./га - 207 см в середньому за три роки. Біометричні показники рослин материнської форми середньостиглого гібрида Дніпровський 309 МВ (простий гібрид Дніпровський 35 М) були більшими, ніж материнської форми середньораннього гібрида, однак відмічені тенденції ступеня впливу густоти рослин і рівня мінерального живлення зберігалися. В посівах материнських форм гібридів вміст елементів живлення в шарі ґрунту 0-30 см дещо відрізнявся від наведених даних щодо гібридів, однак закономірності впливу густоти рослин і рівня мінерального живлення на показники вмісту в ґрунті азоту, фосфору і калію були аналогічними.На підставі проведених досліджень щодо удосконалення сортової технології вирощування кукурудзи на товарних посівах і ділянках гібридизації шляхом оптимізації густоти стеблостою та мінерального живлення в умовах північної підзони Степу зроблено наступні висновки: 1. Підвищення густоти стеблостою з 30 до 60 тис./га призводило до зменшення площі листкової поверхні однієї рослини середньораннього гібрида Славутич 271 МВ на неудобреному фоні на 11,7 %, удобреному - на 9,8 %, а середньостиглого Дніпровський 309 МВ - відповідно на 21,8 і 12,0 %. Внесення мінеральних добрив у дозі N30P30K30 сприяло підвищенню висоти рослин в середньому на 3-7 см, а при дозі N60P60K60 - на 8-16 см. Коефіцієнт водоспоживання в посівах середньораннього гібрида Славутич 271 МВ був найменшим при густоті стеблостою 50 тис./га, середньостиглого Дніпровський 309 МВ - при 40 тис./га, а в посівах материнської форми цих гібридів - відповідно при 60 і 50 тис./га. При загущенні посіву на ділянках гібридизації середньораннього гібрида Славутич 271 МВ з 40 до 60 тис./га і середньостиглого гібрида Дніпровський 309 МВ з 30 до 50 тис./га знижувалася індивідуальна продуктивність рослин материнської форми, однак показники врожайності зерна підвищувались.

2. Основний зміст роботи