Удосконалення антропометричних методів діагностики трансверзальних аномалій зубних рядів і прикусу та терапія захворювань пародонту при ортодонтичному лікуванні - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Удосконалення антропометричних методів діагностики трансверзальних аномалій зубних рядів і прикусу та терапія захворювань пародонту при ортодонтичному лікуванніРобота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Руденко Михайло Модестович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри стоматології дитячого віку Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Зубкова Людмила Петрівна, Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, провідний науковий співробітник; Захист відбудеться "20" лютого 2006 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м.Для встановлення ортодонтичного діагнозу і вибору раціонального методу лікування найчастіше використовують антропометричні методи визначення відповідності типу обличчя і розмірів щелеп пацієнта. Основним методом ортодонтичного лікування трансверзальних аномалій зубних рядів і прикусу є апаратний, для цього застосовують знімні та незнімні конструкції (Бычкова В.М., 1991; Хорошилкина Ф.Я., Персин Л.С., 1999; Аюпова Ф.С., 2000; Покровський М.М., 2000). Відомо, що при ортодонтичному лікуванні зубощелепних аномалій, як правило, спостерігається погіршення стану тканин пародонту, розвиток запальних захворювань пародонту, що повязано, у першу чергу, з ускладненням проведення гігієнічних заходів, особливо при використанні незнімних ортодонтичних апаратів (Дрогомирецька М.С., 2003). Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри стоматології дитячого віку Одеського державного медичного університету МОЗ України "Розробка комплексних методів профілактики карієсу зубів, сучасних методів лікування гінгівіту та деяких зубощелепних аномалій із використанням седативної підготовки у дітей і підлітків" (№ ДР 0198U007838). Уперше розроблені молярно-виличний індекс (МВІ), що характеризується відношенням поперечного розміру зубної дуги верхньої щелепи на рівні перших молярів у точках Пона до величини ширини обличчя в області виличних дуг (Zy-Zy); премолярно-виличний індекс (ПВІ) - відношення поперечного розміру зубної дуги верхньої щелепи на рівні перших премолярів у точках Пона до величини ширини обличчя в області виличних дуг (Zy-Zy); ДВІ - індекс, який визначається відношенням переднього відрізка зубної дуги верхньої щелепи до величини ширини обличчя в області виличних дуг (Zy-Zy).Також проаналізовано 342 історії хвороби пацієнтів, якім було проведено ортодонтичне лікування зубощелепних аномалій на кафедрі стоматології дитячого віку Одеського державного медичного університету у 2000-2002 рр. Проведено комплексне ортодонтичне лікування 74 осіб: 44 дітей віком 7-15 років і 30 дорослих віком 20-22 років. Лікування трансверзальних аномалій зубних рядів і прикусу у дітей і підлітків проводилося за допомогою знімних ортодонтичних апаратів різної конструкції. Дослідження глибини присінку ротової порожнини показало, що у 15,3 ± 3,3 % дітей воно було дрібне, у 26,9 ± 6,9 % дітей - середнє і у 10,2 ± 1,4 % дітей - глибоке. Антропометричні дослідження обличчя і щелеп проведено у 346 пацієнтів (224 дитини віком 8-14 років і 122 дорослих віком 20-22 роки): 184 з них мали трансверзальні аномалії зубних рядів і прикусу і 162 - ортогнатичний прикус (табл.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, спрямованого на удосконалення діагностики і підвищення ефективності лікування трансверзальних аномалій зубних рядів і прикусу у дітей і дорослих шляхом застосування при діагностиці зубощелепних аномалій пристрою для антропометричних вимірювань і патогенетично обгрунтованого використання некогерентного низькоінтенсивного світла квазілазера для профілактики і лікування запальних захворювань пародонту під час ортодонтичного лікування. Із зростанням віку обстежених відмічається зменшення частоти випадків звуження верхньої щелепи на 9,0 % і збільшення, майже вдвічі, тісного положення зубів, що свідчить про перехід аномалії в більш важкі форми патології і відсутність тенденції до саморегуляції деформації. Розроблений пристрій для антропометричних вимірювань і запропонований спосіб його застосування дозволяє точніше встановити ступінь виразності патологічних змін при трансверзальних аномаліях за рахунок визначення величини виличного показника у точках Zy-Zy і ширини верхньої щелепи у точках Пона (16-24 і 14-24 зуби) з визначенням молярно-виличного індексу і премолярно-виличного індексу, що дозволяє вибрати найбільш ефективний метод лікування. При трансверзальних аномаліях спостерігається зменшення величини цього показника у дітей до 34,9 ± 0,3, що обумовлено зменшенням ширини верхньої щелепи в області перших молярів.

2. Основний зміст роботи