Участь власних коштів при фінансуванні об"єкта, що кредитується - Контрольная работа

Позики підприємств видаються банками на підставі кредитного договору, в якому обумовлюються розмір кредиту, що видається, термін і порядок його використання та повернення, процентні ставки за користування кредитом, обовязки і майнова відповідальність сторін, а також форми забезпечення обовязків. Довгострокове кредитування оформляється банком на підставі поданих позичальником документів, перелік яких визначається кредитним договором, який діє протягом періоду користування кредитом. Навіть якщо розглядати операції репо (продаж цінних паперів із зворотним викупом), врахування векселів (дострокова оплата суми векселя його власнику за мінусом дисконту з наступним стягненням боргу з платника за векселем), а також факторингові операції (придбання у постачальника права отримання боргу з покупця за поставлені йому цінності) у якості окремих видів кредиту, згідно до пропонованої Національним банком України класифікації, то практична реалізація кредитних взаємин комерційних банків із позичальниками у кожному із зазначених видів операцій так чи інакше передбачає окремий, індивідуальний розгляд відповідних заявок, що дозволяє віднести ці методи до першої групи. Однак, якщо в умовах розвинутих ринкових відносин відкриття кредитної лінії передбачає по суті найвищий рівень довіри банку до позичальника, що визначає можливості останнього у будь-який момент отримати позику без додаткових оформлень та переговорів із банком (так само як і можливості не скористатися правом на отримання кредиту), то в умовах перехідного періоду уся сукупність негативних факторів, що супроводжують діяльність підприємств (значні обсяги дебіторсько-кредиторської заборгованості, низький рівень платоспроможного попиту на кінцеву продукцію, негнучкість виробництва стосовно змін ринкової конюнктури, надмірне податкове навантаження, політичний ризик підприємницької діяльності тощо) не дозволяє активно використовувати метод кредитування, заснований значною мірою на позитивній оцінці перспектив розвитку того чи іншого субєкта господарювання. Угода нерідко супроводжується вимогою щодо зберігання клієнтом мінімального компенсаційного (задля підтримки лінії) залишку на поточному (депозитному) рахунку в банку в межах 20-30% від суми кредитної лінії, або створення резерву кредиту, щоб у разі виникнення сумнівів у погашенні позички за рахунок цього резерву сплачувати позичковий процент (один із різновидів дисконтного кредиту).На підставі інформації кредитної заявки, необхідно вирішити питання про доцільність надання кредиту та його розмір, а також дати обґрунтування свого рішення. До банку надійшла заявка на видачу кредиту від позичальників: 1. Кошти, що надійдуть від використання позички (грошовий потік) 470 Оптимальне теоретичне значення коефіцієнта миттєвої ліквідності - не менше ніж 0,2, а у нас 0,25 - це свідчить те, що короткострокові зобовязання можуть бути швидко погашені високоліквідними активами. Згідно з цими показниками ми бачимо, що підприємство достатньо платоспроможне та має високу фінансову стійкість і рентабельність, тому ґрунтуючись на цих показниках позичальнику можна було б надати позичку, але є такий фактор, як одноразова затримка повернення кредиту, тому кредитору необхідно помізкувати на цим.

Зміст

1. Участь власних коштів при фінансуванні обєкта, що кредитується

2. Методи надання и способи повернення кредиту

3. Задача

Список використаної літератури