Особливості участі робітників у політичному житті СРСР у 1960-1980-ті рр. - причини і наслідки прояву ними депревації та протестних форм політичної поведінки. Дослідження підвищення їхньої ролі у вирішенні державних, виробничих і суспільних питань.
Дніпропетровський національний університетАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Науковий консультант - доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ТУРЧЕНКО Федір Григорович, Запорізький державний університет, декан історичного факультету. Офіційні опоненти: - доктор історичних наук, професор МАРКОВ Карло Анатолійович, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри теорії держави і права; доктор історичних наук, професор ШЕЛЕСТ Дмитро Сергійович, Одеська національна юридична академія, професор кафедри соціальних теорій. Захист відбудеться “__10__” __жовтня__ 2001 р. о _13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м.Цілком зрозуміло, що виконати завдання подолання у країні кризових явищ і побудови соціально справедливого суспільства неможливо без зацікавленого ставлення до справи всіх груп і прошарків населення, в тому числі і робітничого класу, руками якого створюються матеріальні цінності. Сутність проблеми полягає, на наш погляд, у вирішенні протиріччя, яке виникло між постійно зростаючими потребами соціокультурного життя в активній суспільно-політичній діяльності робітників і небажанням правлячих кіл ділитися з ними владою, що незмінно детермінує не лише соціальну апатію, але й радикальні форми їх протестної поведінки. Мета дослідження: вивчити характерні особливості участі робітників у політичному житті СРСР у зазначений період, зясувати причини і наслідки прояву ними депревації та протестних форм політичної поведінки, виявити уроки та виробити пропозиції і рекомендації щодо підвищення їхньої ролі у вирішенні державних, виробничих і суспільних питань. виявити форми і методи діяльності робітників з управління суспільними справами через профспілки і комсомол, діагностувати їхню еволюцію та спроможність до оновлення своєї роботи, завоювання авторитету та популярності; Предмет дослідження складають цілі, засоби та форми політичної діяльності робітників; умови та особливості їхньої участі у вирішенні державних, виробничих і суспільних питань; досвід, проблеми і уроки багатопланової роботи різноманітних ланок політичної системи по залученню робітників до здійснення функцій керівництва та управління.У першому розділі - "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ, ІСТОРІОГРАФІЧНІ ТА ДЖЕРЕЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ" - розглядаються положення, на які спирався автор при вивченні політичної діяльності робітників, інструментарій здобування знань. У підрозділі - "Методологія проблеми" - дисертант, керуючись низкою принципів (обєктивності, історизму, діалектичної єдності соціальної теорії і практики, багатофакторності, верифікації, гармонійного поєднання загальнолюдських, класових, національних, групових і особистих інтересів і цілей та ін.) і засобів пізнання обєкту і предмету дослідження (діалектичним, історичним, логічним, класифікації, періодизації, компаративним, структурно-системним, інституційним, біографічного аналізу та ін.), прагнув виявити причини і сутність методологічної кризи, яку переживає історична наука, визначити оптимальну концепцію пізнання минулого і на її основі відтворити не конюнктурну, а істинну картину політичної діяльності робітничого класу. Другий період (з початку 60-х до середини 80-х років) - перетворення робітничого класу з "класу для вождя" в "клас для партдержноменклатури", переходу від тоталітарного до авторитарного режиму, що супроводжувалося деяким розширенням гуманістичних починань у 60-ті роки. Четвертий період почався з розпаду Радянського Союзу у кінці 1991 р. і супроводжується переходом від комуністичної до ринкової утопії, від "соціалізму" до "дикого капіталізму", все більшим перетворенням робітників країн СНД і Балтії з "класу для партдержноменклатури" у "клас для компрадорської та іноземної буржуазії", небувалим розгулом дегуманізації людей, навязуванням їм певними політичними силами замість комуністичної партійності - антикомуністичної та націоналістичної. Другу групу складають роботи, в яких розглядаються окремі аспекти громадсько-політичної діяльності робітників: взаємовідносини робітничого класу і КПРС, участь робітників в управлінні державними справами через Ради народних депутатів, а також в життєдіяльності професійних спілок робітників і службовців, комсомольських організацій, в управлінні виробництвом.- 140 млн., понад 98% усіх трудящих), забезпечити їхнє значне представництво на профспілкових конференціях і зїздах (зокрема, на XVI зїзді профспілок СРСР у 1977 р. було 2578 робітників, або 51,2% його делегатів), у виборних профспілкових органах знизу доверху, серед профспілкового активу (у 1962 р. нараховувалося 23 млн. профактивістів, а у 1987 р.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
