Участь системи полі-АДФ-рибозилювання і протеїназ у радіаційно-індукованому апоптозі лімфоїдних клітин тимуса і селезінки щурів та можливість корекції радіогенних змін за допомогою препарату рибоксину. Оцінка рівня одно- і дволанцюгових розривів ДНК.
При низкой оригинальности работы "Участь протеїназ та системи полі-АДФ-рибозилювання у радіаційно-індукованому апоптозі клітин тимуса та селезінки щурів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана у лабораторії фізико-хімічної біології кафедри біохімії біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник:доктор біологічних наук, професор Цудзевич Борис Олександрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, старший науковий співробітник лабораторії фізико-хімічної біології біологічного факультету доктор біологічних наук, професор Серкіз Ярослав Іванович, Інститут ядерних досліджень НАН України, провідний науковий співробітник відділу структури ядра. Захист дисертації відбудеться 26.03.2007 року о 13-30_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м.Метою роботи було дослідити участь протеїназ та системи полі-АДФ-рибозилювання у радіаційно-індукованому апоптозі лімфоїдних клітин тимуса і селезінки щурів, а також можливість корекції радіогенних змін за допомогою препарату рибоксину. Відповідно до мети було поставлено такі завдання: Дослідити структурний стан ДНК за дії іонізуючої радіації та на фоні введення рибоксину. Визначити полі-(АДФ-рибозо)-полімеразну активність у лімфоцитах тимуса і селезінки щурів за дії іонізуючої радіації та на фоні введення рибоксину. Оцінити рівень одно-та дволанцюгових розривів ДНК і визначити Са2 , Mg2 _ залежну ендонуклеазну активність у лімфоїдних клітинах тимуса та селезінки щурів за дії іонізуючої радіації. Так, на ранніх етапах після дії рентгенівського випромінення в дозах 1,0 Гр та 7,78 Гр, як правило, підвищується активність цистеїнових протеїназ, а активність полі-(АДФ-рибозо)-полімерази пригнічується.Досліджено участь цистеїнових протеїназ та системи полі-АДФ-рибозилювання за радіаційно-індукованого апоптозу (через 30 хв та 3 години після дії на організм тварин рентгенівського випромінення в дозах 1,0 Гр та 7,78 Гр) у лімфоїдних клітинах тимуса і селезінки щурів. Встановлено підвищення активності ендогенних протеїназ, а також зростання активності лізосомального катепсину В на ранньому етапі радіаційно-індукованого апоптозу. Дія іонізуючого випромінення призводить до пригнічення активності полі-(АДФ-рибозо)-полімерази у тимоцитах щурів, а в спленоцитах виявлено її підвищення через 30 хв після опромінення за дози 1,0 Гр та пригнічення активності ферменту за дози 7,78 Гр, що супроводжується характерними змінами вмісту НАД і АТФ у клітинах цих органів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
