Участь прокурора у цивільному судочинстві України - Автореферат

Спеціальність 12.00.03 - Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка Фурса Світлана Ярославівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародного права кандидат юридичних наук, доцент Захист відбудеться "19" травня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.10 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м.Прийнята у 1996 році Конституція України передбачає як одну з основних функцій Прокуратури України представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (п.2 ст.121). Запровадження інституту представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді поставило ряд проблем процесуального характеру, а саме щодо юридичної природи цього представництва, оскільки деякі автори вважають, що положення прокурора в цивільному процесі нічим не відрізняється від процесуального положення представника у справі, інші стверджують, що представництво прокурором «чужих» інтересів в суді є одним з видів представництва в цивільному процесі. Питання представництва прокурора - як реалізація принципу публічності в цивільному процесі, було і є предметом дискусійного обговорення як колишніх радянських так і сучасних правників. Спеціальними методами дослідження стали: історико-правовий (використовується в обмеженому обсязі для аналізу шляхів розвитку представництва прокурора у цивільному судочинстві); метод системного аналізу правових норм (цей метод використовувався, зокрема в процесі порівняння загальних та спеціальних норм, що регулюють здійснення прокурором представництва інтересів громадянина або держави в суді, що дало можливість використати результати для обґрунтування пропозицій, спрямованих на удосконалення чинного законодавства); статистичний метод (цей метод дав можливість встановити тенденції розвитку прокурорської та судової практики); соціологічний метод (використаний при вивченні цивільних справ, а також при анкетуванні прокурорів та суддів щодо представницької діяльності). Розроблено процесуальну конструкцію «права прокурора на предявлення вимоги до суду першої інстанції», яке включає такі елементи: а) передумови права на звернення до суду за захистом «чужих» інтересів; б) порядок (механізм) реалізації права на звернення до суду за захистом «чужих» інтересів; в) гарантії реалізації прокурором права на звернення до суду за захистом «чужих» інтересів; г) процесуальні наслідки для осіб, в інтересах яких прокурором була предявлена заява до суду, у разі відмови останнього від поданої ним заяви або зміни вимог;Перший розділ «Представництво прокурором - як забезпечення державних гарантій в цивільному процесі», який складається з трьох підрозділів, присвячений дослідженню поняття представництва прокурором в цивільному процесі (історико-теоретичний аспект), завдання представництва прокурором в цивільному процесі та форми представництва прокурором в цивільному процесі. У першому підрозділі «Поняття представництва прокурором в цивільному процесі (історико-теоретичний аспект)», розглядається питання проте, що цивільне процесуальне законодавство і юридична наука тривалий час традиційно розглядали інститут участі прокурора у цивільному судочинстві як найважливіший елемент цивільного процесу і як гарантію законності судової діяльності. Відмінність прокурорського представництва від інших традиційних видів представництва в суді теоретично можна обґрунтовувати тим, що, по-перше, представництво прокурором є офіційним (публічним) представництвом конституційного рівня, що має значення самостійної функції прокуратури; по-друге, таке представництво здійснює особливий орган, який не має особистого інтересу, завжди і всюди є охоронцем закону, виступає від імені держави на користь громадянина, держави, суспільства. Передусім, прокурор, який бере участь у розгляді цивільних справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, має завдання сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний і обєктивний розгляд справ та ухваленню судових рішень, що ґрунтуються на законі. Запропоновано теоретичну модель процесуальної форми представництва прокурором, коли прокурор порушує провадження в справі або може бути залучений до участі в справі з метою перевірки наявності чи відсутності ознак злочину або правопорушення в діях осіб, які беруть участь в цивільному процесі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ