Експорт хліба як основний предмет зовнішньої торгівлі землевласників Київщини наприкінці XIX - на початку XX століть. Значення будівництва зерносховищ для розвитку зовнішньоекономічних зв’язків краю. Участь поміщиків Київської губернії в експорті хліба.
При низкой оригинальности работы "Участь поміщиків Київської губернії в експорті хліба в країни Західної Європи в пореформений період", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету ім.Встановлено, що значним стимулом розвитку експорту зернових була кредитна діяльність банків, що виявилось у наданні поміщикам кредитів під хліб. Кількість товарних млинів, що працювали 1893 р. на далекий збут борошна, за даними департаменту торгівлі й мануфактур Міністерства торгівлі й промисловості, на теренах Правобережної України було 397 млинів, серед них у Київській губернії 156 млинів (торговий оборот коштів - 6364 тис. крб., кількість парових котлів - 38) [1, с. З цієї кількості борошна в межах району залишалося 1048 тис. пудів, на «іноземні ринки» було відправлено 392, до Одеси - 41, Риги і Лібави - 35, до Царства Польського 980 тис. пудів. З метою заохочення виробництва експортної продукції для поміщиків, які займалися підприємництвом, здійснювалися такі заходи, як повернення експортерам акцизів на товари, які куплені в Російській імперії і в подальшому продаж їх за кордон; повернення сплаченого ввізного мита на сировину та матеріали, з яких вироблено експортний товар; премії за вивезення продукції у вигляді пільгових залізничних тарифів при вивезенні експортером продукції залізничним транспортом [4, с. 1902р. з21877 тис. пуд. хліба вивезеного з Одеси та Миколаєва, на окремі країни припадало: Пруссія - 12092 тис. пуд. хліба, Австрія - 295 тис. пуд., 1911 р. з 21499 тис. пуд. хліба на кордон з Пруссією було вивезено 10980 тис. пуд., з Австрії 1260 тис. пуд.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
