Участь органів Народного комісаріату внутрішніх справ та Робітничо-селянської міліції у депортаційно-репресивних процесах у перший період радянізації Західної України: історико-правовий аспект - Статья
Історико-правовий аналіз депортаційно-репресивних процесів на території західних областей УРСР в період першої радянізації краю. Визначення місця органів Народного комісаріату внутрішніх справ та Робітничо-селянської міліції у репресіях проти українців.
При низкой оригинальности работы "Участь органів Народного комісаріату внутрішніх справ та Робітничо-селянської міліції у депортаційно-репресивних процесах у перший період радянізації Західної України: історико-правовий аспект", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
УЧАСТЬ ОРГАНІВ НАРОДНОГО КОМІСАРІАТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТА РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОЇ МІЛІЦІЇ У ДЕПОРТАЦІЙНО-РЕПРЕСИВНИХ ПРОЦЕСАХ У ПЕРШИЙ ПЕРІОД РАДЯНІЗАЦІЇ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТУ статті здійснено історико-правовий аналіз депортаційно-репресивних процесів на території західних областей УРСР в період першої радянізації краю (1939-1941 рр.), визначено правову основу даних заходів, окреслено масштаби репресій проти «ворогів народу» і членів їх родин, а також визначено місце органів НКВС та РСМ у відповідних процесах. Определена правовая основа данных мероприятий, определены масштабы репрессий против «врагов народа» и членов их семей, а также определено место органов НКВД и РСМ в соответствующих процессах. Це зумовлено як науковими, так і суспільно-політичними обставинами, оскільки в умовах радянської дійсності ця проблема подавалася винятково в ідеологічній площині, що призвело до грубих фальсифікацій історичної дійсності, а мільйони невинних громадян та члени їх сімей опинилися в категорії «ворогів народу». Стан виконання комплексу заходів із підготовки до проведення виселення осадників розглянуло Політбюро ЦК КП(б)У на засіданні 19 січня 1940 р., де ухвалено спеціальне рішення, у якому зазначалося, що, відповідно до постанови РНК СРСР, виселенню підлягають на загальних підставах не лише осадники польської національності, а й родини осадників та лісової сторожі українці, які на момент обліку мали 3-4 морги землі (1 морг = 0,4 га) і «знаходились у воєводських списках осадників як такі, що користувалися всіма перевагами польської держави». 5 спільної постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 2 березня 1940 р., біженцям, які прибули на територію західних областей України і Білорусії після початку воєнних подій у Польщі й виявили бажання залишитися на території Радянського Союзу, місцеві органи НКВС зобовязані були видати паспорти, заборонивши проживати впродовж п’яти років у 100-кілометровій прикордонній смузі, про що в паспорті заносився відповідний запис.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
