Участь моноамінів у нейроендокринній регуляції гіпоталамо-адреналової, -тиреоїдної та -гонадної систем птахів (гістофізіологічний аналіз) - Автореферат
Вивчення ролі моноамінів головного мозку у гіпоталамічній регуляції функціональної активності залоз птахів протягом препубертатного періоду онтогенезу. Участь моноамінів у формуванні в онтогенезі нових функціональних зв’язків у нейроендокринній системі.
При низкой оригинальности работы "Участь моноамінів у нейроендокринній регуляції гіпоталамо-адреналової, -тиреоїдної та -гонадної систем птахів (гістофізіологічний аналіз)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри цитології, гістології та біології розвитку Офіційні опоненти: доктор біол. наук, ст. наук. спів. Захист дисертації відбудеться "11" червня 2001 року о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01127, Київ-127, проспект академіка Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд.215. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул.Володимиська, 58)Провести порівняльне дослідження участі катехоламінергічних та серотонінергічних систем мозку в регуляції функціональної активності гіпоталамо-адреналової, гіпоталамо-тиреоїдної та гіпоталамо-гонадної систем птахів протягом раннього постнатального онтогенезу до початку статевого дозрівання. Зясувати дію агоністів та антагоністів центральних дофамінових рецепторів на функціональну активність гіпоталамо-адреналової,-тиреоїдної та-гонадної систем птахів у постнатальному онтогенезі. Вперше проведено порівняльне морфологічне дослідження ефектів фармакологічної стимуляції або пригнічення активності ?1-, ?2-, ?-адренергічних (АЕ), дофамінергічних (ДАЕ) і серотонінергічних (СЕ) систем мозку на функціональну активність гіпоталамо-адреналової, гіпоталамо-тиреоїдної та гіпоталамо-гонадної систем птахів. Найвиразніші ефекти модуляції активності МАЕ структур виявляються у гіпоталамо-адреналовій та гіпоталамо-тиреоїдній системах піддослідних птахів з 10-денного віку, а у гіпоталамо-гонадній системі не раніше одномісячного віку життя. У віці 1-го місяця у півнів, імовірно, вже встановлені регуляторні звязки МАЕ систем з гіпоталамо-тиреоїдною системою, тоді як 2-місячні птахи напевно характеризуються функціонально зрілими звязками в гіпоталамо-тиреоїдній системі та, імовірно, сформованою гіпоталамо-гонадною системою.Фармакологічна модуляція активності центральних адренергічних, дофамінергічних і серотонінергічних структур птахів викликає різні ефекти у досліджених залозах. Зміни функціональної активності ендокринних залоз під впливом фармакологічної модуляції активності моноамінергічних структур мають місце у самців Gallus domesticus з 10-денного віку постнатального віку у гіпоталамо-адреналовій та гіпоталамо-тиреоїдній системах, а у гіпоталамо-гонадній системі - не раніше одномісячного віку життя.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
