Дослідження проблематики неоднозначного тлумачення норм цивільного законодавства щодо суб’єкта права. Участь Президента України у захисті штатських повноважень. Характеристика відношення суду загальної юрисдикції до захисту громадянських привілеїв.
УЧАСНИКИ ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВРізноманітні форми захисту цивільних прав свідчать, що певне відношення до захисту можуть мати суд, нотаріус, третейський суд, орган місцевого самоврядування або державної влади і навіть президент. Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права. Насамперед на такі сумніви наводять назви статей 16, 17, 18 ЦК України: «Захист цивільних прав та інтересів судом», «Захист цивільних прав та інтересів Однак назви вказаних статей ЦК України свідчать про здійснення захисту не особою, якій належить право на захист, а президентом, нотаріусом та іншими особами, відношення яких до права на захист конкретної особи є досить опосередкованим. У сучасній правовій літературі трапляються думки на підтримку цього припущення: стверджується, що право на захист може бути реалізоване не тільки самими особами, право яких є порушеним, невизнаним чи оспореним, але й органами державної влади та посадовими особами, які наділені відповідною компетенцією, зокрема, у разі захисту житлових прав органами прокуратури, які виявили порушення цих прав [5].Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що до учасників захисту цивільних прав належить субєкт захисту та інші учасники цивільно-правового захисту. До інших учасників захисту цивільних прав належать принаймні дві групи осіб.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
