Учасники адміністративних проваджень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - Реферат

Учасники адміністративних проваджень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Законодавство, що регулює провадження у справах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, містить різні види юридичних норм, адресованих її суб’єктам. У правах та обов’язках зафіксовані певні стандарти поведінки, що визнані державою як корисні та обов’язкові для всіх, а також розкриваються основні принципи взаємовідносин держави і особи. У науці сформувалося кілька підходів до визначення правового статусу. А. Ю. Олійник визначає такі елементи правового статусу: - статусні правові норми і правові відносини; - суб’єктивні права, свободи і юридичні обов’язки; - громадянство; - правові принципи і юридичні гарантії; - законні інтереси; - правосуб’єктність; - юридична відповідальність [6, c. На нашу думку, слушною є точка зору О. А. Лукашева, який, досліджуючи суб’єктний склад фінансово-банківських правовідносин, зазначив, що слід обмежити поняття правового статусу категоріями прав та обов’язків, що дозволяє чітко визначити його структуру. Розглянемо зміст елементів, що становлять безпосередньо правовий статус суб’єктів реєстраційних правовідносин - юридичних прав, свобод та обов’язків. Так, О. Г. Юшкевич проводить істотне розмежування таких понять, визначаючи, що учасники провадження в реєстраційних справах - це громадяни, інші особи, колективи громадян та організації в особі їх представників, які наділені правами і несуть обов’язки, що дозволяє їм брати участь у провадженні з метою реалізації своїх прав та законних інтересів, захисту осіб, яких вони представляють, а також сприяти здійсненню провадження. У поняття суб’єкти провадження цей адміністративіст включає осіб та органи, які здійснюють процес, здатні на державно-владних засадах приймати рішення, діють з метою ведення процесу. З огляду на те що реєстраційний орган вирішує адміністративну справу, використовуючи адміністративну владу, цей орган в адміністративно-процедурних відносинах можна називати адміністративним органом. Сьогодні систему органів виконавчої влади України складають Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, урядові органи, місцеві органи виконавчої влади - місцеві державні адміністрації та територіальні органи центральних органів виконавчої влади та урядових органів [20, с. Реєстраційний орган є юридичною особою та наділений у зв’язку з цим відповідними ознаками та атрибутами: створений і зареєстрований у встановленому законом порядку, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді, має свою печатку, рахунок в банку тощо. Адміністративна (а в нашому випадку адміністративно-реєстраційна) процедура стосується тільки тих відносин, де одним з учасників є представник публічної адміністрації. Адміністративний акт, тобто остаточне рішення у справі, формально приймається певним колом посадових осіб, і здійснювати реєстраційний акт згідно з приписом реєстраційних норм має право та кореспондований обов’язок уповноважена особа - реєстратор. Але поряд із цим неоціненним для нас є європейський досвід, зокрема Рекомендація Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами.