Тюремні установи в Україні в системі карально-охоронного механізму держави (кінець ХІХ — середина ХХ ст.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукВ дисертації розглядаються історико-правові проблеми становлення, розвитку та практичної діяльності системи органів й установ виконання покарань України, як складової частини карально-охоронного механізму. Встановлено, що Головне тюремне управління виникло і зміцнилось як орган виконавчої влади державного апарату царської Росії, основу діяльності якого становили організаційні функції по налагодженню діяльності із забезпечення одноманітних умов виконання кримінальних покарань на всій території імперії, в тому числі і в Україні. Вивчаються правові засади діяльності системи виконання кримінальних покарань за часів перебування при владі Тимчасового уряду, Української Центральної Ради, Гетьманату та Директорії. З часом, у радянський період існування, перебуваючи у підпорядкуванні НКВС, поєднавши в своїй компетенції правоохоронні та репресивно-каральні функції, система виконання покарань вийшла із фактичного підпорядкування органів влади і управління республіки й перетворилась на знаряддя вирішення соціально-політичних та економічних проблем в Україні шляхом беззастережних репресивних заходів. Изучены организационная структура и правовые основы деятельности центрального и местных аппаратов управления органами и учреждениями исполнения наказаний на территории Украины во время пребывания у власти Временного правительства, Украинской Центральной Рады, Гетьманата П.Аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених діяльності системи органів та установ виконання кримінальних покарань засвідчує: вивчення нормативно-правових основ становлення та розвитку кримінально-виконавчої системи України, ґрунтовний аналіз позитивних і негативних чинників, які впливають на цей процес, відображення обєктивної картини основних етапів її утворення та еволюції дозволяє визначити основні принципи, на яких має базуватись сучасна кримінально-виконавча політика України. Відповідно до окресленої мети у дисертації ставляться та розвязуються такі основні наукові завдання: - визначення основних передумов і закономірностей виникнення на території України системи державних органів та установ виконання кримінальних покарань у вигляді позбавлення волі; аналіз сукупності державних, правових, громадсько-політичних та інших чинників, що сприяли становленню й розвитку в Україні системи органів та установ виконання кримінальних покарань у вигляді позбавлення волі в умовах знаходження у складі СРСР; Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є першим комплексним дослідженням організаційно-правових засад формування і діяльності органів та установ виконання кримінальних покарань у вигляді позбавлення волі в Україні, місця і ролі цієї важливої ланки державного механізму в системі правоохоронних органів в конкретних історичних умовах. Вивчення на основі системного підходу досвіду державно-правового будівництва органів та установ виконання кримінальних покарань у вигляді позбавлення волі надало автору можливість сформулювати та аргументувати основні положення, що відображають новизну дослідження: - комплексно досліджено структуру, функції та діяльність органів і установ виконання кримінальних покарань у вигляді позбавлення волі в Україні на різних етапах державно-правового будівництва;За їх участю розглянуто систему виконання покарань у царській Росії, організаційно-правові форми тюремної добродійності, організаційну структуру Головного тюремного управління, функції та історико-правове значення діяльності цього адміністративного органу. Переважна частина сучасних російських науковців при дослідженні розвитку і становлення пенітенціарної системи на території колишнього Радянського Союзу, не враховує національних особливостей, зокрема в Україні, хоча саме вивчення становлення і еволюції системи органів і установ виконання кримінальних покарань та управління ними має суттєве значення на сучасному етапі пенітенціарної реформи. У третьому підрозділі “Структура та функції Головного тюремного управління (1879 - 1917 рр.)” досліджуються організаційна побудова та основні функції Головного тюремного управління як під час підпорядкування Міністерству внутрішніх справ (1879 - 1885 рр.), так і Міністерству юстиції імперії (1885 - 1917 рр.) У другому підрозділі “Особливості нормативно-правового забезпечення, структури та функцій органів і установ виконання покарань в Україні доби Української Центральної Ради, Гетьманату та Директорії (1917 - 1921 рр.)”, розглядаються правові основи діяльності, структура та функції органів та установ виконання покарань в період знаходження при владі вказаних політичних режимів. Загалом, у 1917-1924 рр. відбувався пошук місця органів та установ виконання покарань в системі державних інституцій України, визначалася та перевірялась результативність системи управління ними, формувалися завдання, загальні принципи їх організації і діяльності.