Творчість Джейн Остін - Дипломная работа

Вступ Творчість Джейн Остін - унікальне явище в історії світової культури. У творчості Остін ясно виділяються два періоди плідної активності, розділені досить тривалою перервою: 1795-1798, коли були створені ранні романи, і 1811-1816, дуже насичений період перших великих успіхів і поглибленої майстерності, коли були переглянуті і підготовлені до видання «Почуття і чуттєвість» та «Гордість та упередження» і написані три останні завершені романи - «Менсфілд - Парк», «Емма» та «Доводи розсудку». [32,5] Проте й у XIX ст. зустрічалися поціновувачі таланту Джейн Остін. Саме проникливе судження належить Вальтеру Скотту: «Засновниця сучасного роману, події якого зосереджені навколо повсякденного укладу людського життя і стану сучасного суспільства». І в XIX століття, як, втім, і в першій половині XX, нікому б в голову не прийшло піддати сумніву пріоритет Вальтера Скотта. Перша фраза найвідомішого твору Остін, роману «Гордість та упередження» складається з двох пропозицій, перша з яких у формі іронічного затвердження починає тему роману: «Всі знають, молода людина, що моє кошти, повинен підшукувати собі дружину». Взагалі, якщо ми зосередимося тільки на першому реченні першої фрази роману Джейн Остін «Гордість та упередження», яка заявляє про заможного холостого джентльмена, який потребує дружу, то роман може бути нами прочитаний як книга традиційної («чоловічої») літератури, тобто передбачається, що головними героями роману є чоловіки і всі події подані з точки зору патріархального чоловічого світу. Бо й самі наївні читачі, й найбільш досвідчені літературознавці визнають «Гордість та упередження» «жіночим романом». Для досягнення поставленої мети в ході роботи були визначені наступні завдання: 1) дослідити в образах героїнь Джейн Остін становище жінки у Великій Британії доби георгіанства (передвікторіанства); 2) проаналізувати жіночі образи романів Джейн Остін «Гордість та упередження» і «Почуття і чуттєвість»: - Елізабет Беннет та її сестри; Елізабет Беннет та Шарлотта Лукас; Еліонор і Маріанна; 3) проаналізувати стосунки чоловіка і жінки та їх відображення в романах Джейн Остін «Гордість та упередження» і «Почуття і чуттєвість»; 4) зображення проблеми шлюбу в романах Джейн Остін «Гордість та упередження» і «Почуття і чуттєвість»; Обєкт дослідження - романи Джейн Остін «Гордість та упередження» і «Почуття і чуттєвість». [12,10] Виявляючи значний інтерес до долі англійки, досліджуючи особливості жіночого начала, жіночого погляду на світ, жіночих цінностей, вивчаючи роль жінки в різних галузях суспільного життя, письменниця в своїх творах прагнула обєктивно відобразити життя сучасниць, проблеми жіночої емансипації і зародження фемінізму, а також показати розвиток нових пріоритетів і суспільних цінностей, що дозволяє розглядати їх літературну творчість як своєрідну реакцію на зміни духовного змісту всієї епохи. Коли феміністські рухи набирають особливу силу і знаходять вельми значний соціальний вплив (досить згадати романи Е. Золя, Г. де Мопассана, Дж. Лондона, Т. Фонтані, драми Г. Ібсена і т.д.), проте в еволюції «жіночого питання» найважливіше місце як якоїсь вихідної точки належить саме вікторіанським письменницям, які раніше, ніж їх сучасники - чоловіки, звернулися до опису і дослідженню ролі і місця жінки не тільки в соціумі, але в самому порядку буття. Привабливі панянки з сімейства Беннет подобаються всім, і, коли у окрузі зявляється містер Чарльз Бінглі, не просто зачаровується найстаршою із сестер Беннет, а по-справжньому закохується з першого погляду. І їхню думку підтримує друг Бінглі - Фіцвильям Дарсі, багатий і дуже шляхетний молодий джентльмен. [21,18] Роман, безумовно, автобіографічний, що в першу чергу проявилося в образах двох сестер - Елінор та Маріанни, які й зовні, а головне внутрішньо, схожі на Джейн і її сестру Касандру. У промовах людей, не тільки тих, хто звик до свідомості своєї соціальної переваги (містер Бінглі і Дарсі), а й тих, хто виріс в атмосфері соціальної приниженості (містер Коллінз, місіс Беннет), не раз повторюється самохарактеристика, повна самовдоволення, перебільшеною оцінкою своєї особистості. У роздумах головної героїні роману Елізабет Беннет про майбутнє заміжжя її найкращої подруги явно простежується обурення самої Остін з приводу шлюбу за розрахунком: «Яка гнітюча картина!.