Туризм, як спосіб подолання людиною граничності повсякденного буття - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Туризм, як спосіб подолання людиною граничності повсякденного буттяНауковий керівник: доктор філософських наук, доцент Шавкун Ірина Григорівна, Запорізький національний університет, декан факультету менеджменту. кандидат філософських наук, доцент Повзло Олександр Миколайович Запорізький національний технічний університет, доцент кафедри філософії. Захист відбудеться 15.04.2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.05 у Запорізькому національному університеті МОН України за адресою: 69600, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69600, м.І туризм в цьому плані виступає одним із засобів пониження рівня «незадоволеності культурою» (З.Фрейд) і формою активності, що дозволяє різноманітити життя людини, внести в нього нові фарби і враження, дозволяє людині поповнити на якийсь час групу «нових кочівників» - туристів. Туризм стає важливою ланкою суспільного виробництва, яка не тільки створює туристичний продукт, але й формує особистість, її світоглядні орієнтації, інтереси, потреби, цінності, спрямовує її соціальну активність по перетворенню повсякденного життя, обумовлює необхідність укорінення нових засадничих принципів соціального буття. Основна увага в процесі дослідження була зосереджено на розвязанні таких завдань: - визначення сутності туризму та підходів до його вивчення в суспільствознавчій думці; Результати дослідження, що резюмують наукову новизну і виносяться на захист, можуть бути сформульовані у вигляді окремих тез: - вперше туризм розглянуто як один із шляхів подолання одноманітності повсякденності і способів повернення до себе через порівняння свого життя з іншим; як форма терапії в моменти втрати людиною сенсу життя, свіжості сприйняття повсякденної реальності; як спосіб подолання людиною граничності її повсякденного буття, як відповідь на «сенсорний голод» людини, що посилюється|підсилюється| унаслідок|внаслідок| швидкої автоматизації і монотонності виробничих процесів, а також стресу, обумовленого зростанням|зростом| темпів соціальних змін, конкуренції, негативних глобальних явищ, політичної та соціально-економічної, природної нестабільності суспільства і світу; збагачено уявлення про туризм як соціальний інститут, який сприяє збагаченню життєвого простору сучасної людини, інтерналізації| туристських цінностей у її світоглядні орієнтації, сприяє розширенню соціального середовища|середи| туризму; розвитку організаційної і матеріальної бази туристичної діяльності; |розпочало,зачало| утворенню нормативно-правової і ціннісно-нормативної бази туризму як масового соціального руху і виду дозвіллєвої діяльності; формуванню та закріпленню в системі суспільних|громадських| відносин специфічної області туристичних відносин і взаємодій, а також визначенню їх субєктних носіїв (туристів і представників сфери туристичних послуг);У «вступі» міститься обґрунтування теми дисертації, формулюється мета і завдання, визначається обєкт і предмет дослідження, методологічна основа роботи, розкривається її наукова новизна, висвітлюються можливості теоретичного і практичного використання отриманих результатів. У першому розділі - «теоретико-методологічні засади дослідження туризму як засобу подолання людиною граничності повсякденного буття в суспільствознавчий думці» - розкриваються вихідні теоретичні принципи соціально-філософського аналізу туризму і його впливу на повсякденне життя людини. «Віддзеркалення проблеми туризму та повсякденного буття людини в суспільствознавчій науці» аналізується стан наукової розробки досліджуваної теми. Дисертант підкреслює, що вивчення туризму та туристичної активності людини спиралося на творчий доробок науковців запорізької школи соціальної філософії (В.І. Зазначається, що серед українських дослідників, які заклали засади соціального дослідження туризму, варто назвати таких авторів, як В.К.«Туризм як соціальний інститут: людиновимірчий аспект» розглядаються сутність та етапи розвитку туризму як соціального інституту в умовах розгортання глобалізаційних процесів. Аналізуються критерії людиновимірчого аспекту функціонування туризму як соціального інституту (сприяння підвищенню масштабів індивідуальної туристичної свободи, рівню обізнаності щодо туристичного потенціалу країни і світу, засвоєнню нових передових технологій організації туристичних подорожей, формуванню у туристів соціально конструктивних стратегій життєдіяльності, можливості змістовної наповненості буття людини завдяки туристичному досвіду, безпека людини, що подорожує, високий рівень туристичного сервісу, забезпечення рівності в міжкультурному діалозі туристів та мешканців дестинацій). Дисертантом розглядаються характеристики туризму як соціального інституту (соціально-субєктне і соціально-професійне середовище; ціннісно-нормативна база, поведінкові стандарти; організаційна структура і усталені принципи регуляції туристичних відносин і управління).

Основний зміст роботи