Аналіз сучасних підходів до визначення туризму та факторів, що впливають на його розвиток. Мета й основні завдання регулювання туристської діяльності на міжнародному рівні. Визначення турпродукту та його особливості. Функції туроператорів та турагентів.
При низкой оригинальности работы "Туризм, як багатогранне суспільне явище: сутність, державне регулювання, види послуг", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тема 1. Туризм як багатограннне суспільне явище. Основні поняття, функції та форми організації 1.1 Сучасні підходи до визначення туризму У сучасному світі туризм - це багатогранне явище, тісно повязане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками. Існує багато поглядів на туризм як на галузь господарства, на міжгалузевий комплекс або ринок, де туристське підприємство з продукції різних галузей формує туристський продукт. Туризм як окремий випадок подорожі має власні понятійно -термінологічні обмеження та характеристики. Одне з перших і найбільш точних визначень туризму, яке в своїй основі й сьогодні використовується для найбільш суттєвих характеристик, що відрізняють його від інших видів діяльності, було сформульоване професорами Бернського університету (Швейцарія) Хунзикером і Крапфом і пізніше було прийняте Міжнародною асоціацією наукових експертів з туризму. Ці вчені визначили туризм як ряд явищ і взаємовідносин, які виникають в результаті подорожування людей до тих пір, поки це не приводить до постійного перебування і отримання будь-якої вигоди. Таке визначення не стосується екскурсій, не повязаних з ночівлею, а також ділових подорожей, які передбачають отримання доходу, навіть якщо його отримують не в країні перебування. З часом базова концепція туризму розширилася. За різними ознаками ці підходи можна об’єднати в декілька груп: O туризм як особлива форма пересування людей за маршрутом з метою відвідування конкретного об’єкта або задоволення своїх інтересів та повернення на постійне місце проживання. Рух є невід’ємною потребою організму, тому людині завжди було властиве подорожування; O туризм як форма розвитку особистості, яка реалізується через його соціально-гуманітарні функції (виховну, навчальну, оздоровчу та спортивну); O туризм як форма організації відпочинку, проведення дозвілля; O туризм як галузь господарства пов’язана з обслуговуванням людей, які тимчасово знаходяться поза межами постійного місця проживання; O туризм як сегмент ринку, на якому сходяться підприємства галузей господарства таких як транспорту, харчування, готельного господарства, культури, торгівлі тощо; O туризм як явище, яке виходить за межі традиційних уявлень, які асоціюються виключно з відпочинком. Цілий ряд вчених розглядають туризм передусім як форму міграції населення; під туризмом прийнято розуміти одну з форм міграції населення, що характеризується тимчасовим його переміщенням з одного району країни до іншого, або з однієї країни до іншої; під туризмом розуміють всі види пересування, не повязані зі зміною місця проживання і роботи. Туризм розглядається і як форма розумового та фізичного виховання, що реалізується через соціально-гуманітарні функції: виховну - формування почуття колективізму, моральних та естетичних якостей; освітню - закріплення та розширення знань з краєзнавства та країнознавства, природознавства, топографії, історії, знайомство з культурою та традиціями країн і народів світу; оздоровчу - дотримання оптимального режиму навантажень, використання сприятливого впливу природних факторів на стан організму, дотримання правил особистої та суспільної гігієни, розвиток адаптаційних можливостей, підтримка організму на достатньо високому рівні фізичної підготовки; спортивну - створення бази загальної фізичної підготовки, спеціальна підготовка з туристської техніки, досягнення максимальних результатів у туризмі. У більшості визначень знаходить місце соціокультурна функція туризму: туризм - це система й форма використання вільного часу і за допомогою сфери послуг у подорожах, що поєднує відпочинок зі зміцненням здоровя людини, підвищенням її загальної культури і освіти і справляє на неї виховний вплив, ефективний засіб пізнання, підвищення культурного рівня особистості. Організація Об’єднаних Націй визначає туризм як активний відпочинок, що впливає на зміцнення здоровя, фізичний розвиток людини, повязаний з її пересуванням за межами постійного місця проживання. До таких визначень належать і ті, що характеризують туризм як вид споживання, вид зовнішньої торгівлі, експорт інформації і вражень. Крім того, туризм розглядається як сегмент світового ринку, на якому сходяться підприємства традиційних галузей господарства (транспорт, ресторанне господарство, готельне господарство, культура, торгівля тощо) з метою пропозиції своєї продукції та послуг туроператорам - підприємствам з формування, просування та реалізації туристського продукту. Це визначення, прийняте Всесвітньою туристською організацією, використовується в усіх країнах-членах ВТО, в тому числі в Україні. У Законі України “Про туризм” записано: “Туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною або професійно-діловою метою без заняття оплачуваною діяльністю”. 1.2 Основні поняття і терміни у туризмі Важливе значення має розуміння різниці між поняттями «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «екскурсант» Подорожуючий - будь-яка особа, яка здійснює подорож за межі сере
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
