Туристсько-рекреаційні ресурси ландшафтів (на прикладі території Чернівецької області) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г.Захист відбудеться “18 ”березня 2008 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: ДСП - 680, м. Виділено сім сегментів туристсько-рекреаційної діяльності (ТРД) та визначено їх ресурсну основу, а саме: курортно-лікувальний, комерційно-діловий, релігійний, пізнавально-розважальний, екологічний, спортивно-оздоровчий, екзотичний. Визначено поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт” - як території здійснення туристсько-рекреаційної діяльності та розроблено ієрархічну структуру таксономічних одиниць туристсько-рекреаційних ландшафтів. По кожному сегменту систематизовано інформацію про туристсько-рекреаційні ресурси території Чернівецької області. Здійснено аналіз можливої спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності на основі наявних наборів туристсько-рекреаційних ресурсів.Ландшафт є основою формування та розвитку індустрії туризму і йому відповідає певний набір туристсько-рекреаційних ресурсів. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: проаналізувати сучасні теоретико-методологічні підходи до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів; систематизувати інформацію про види туристсько-рекреаційної діяльності та здійснити їх сегментацію (згрупувати види туристсько-рекреаційної діяльності за критеріями-ознаками: мета споживача турпродукту; ресурс, що є основою створення відповідного турпродукту; територія, що забезпечує можливість здійснення конкретного сегменту туристсько-рекреаційної діяльності; тривалість самої діяльності, та ін.); Теоретичних та методичних - проведено сегментацію туристсько-рекреаційної діяльності (ТРД), з позиції організації обслуговування туристів (рекреантів); обґрунтовано сутнісне наповнення категорії “туристсько-рекреаційний ресурс” для кожного сегменту ТРД; запропоновано та застосовано ландшафтний підхід до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів; запропоновано визначення поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт” (ТРЛ) та обґрунтовано виділення ТРЛ в окремий клас антропогенних ландшафтів, як території здійснення туристсько-рекреаційної діяльності та запропоновано авторський варіант їх класифікації. Регіональних - систематизовано інформацію про наявні туристсько-рекреаційні ресурси території дослідження згідно сегментів туристсько-рекреаційної діяльності; проаналізовано закономірності поширення різних видів туристсько-рекреаційних ресурсів в ландшафтних комплексах території дослідження; виділено ареали насиченості території туристсько-рекреаційними ресурсами; обґрунтовано можливі варіанти спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності у відповідних ареалах з урахуванням потенціалу туристсько-рекреаційних ресурсів.Дослідження ґрунтуються на позиції, що кожна територія має свій територіальний набір туристсько-рекреаційних ресурсів, який складається з двох груп: 1) ресурси, які є передумовою розвитку туристсько-рекреаційної галузі, 2) ресурси, що забезпечують функціонування субєкта туристсько-рекреаційної сфери та створення турпродукту. Перші три кроки стосуються теоретичних узагальнень: 1 крок - зроблено аналіз теоретичних основ вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів та еволюційних аспектів щодо організаційних і функціональних особливостей туризму, основного понятійного апарату в туризмології, використовуючи історично-порівняльний метод дослідження; 2 крок - виконано сегментацію туристсько-рекреаційної діяльності (використовувались методи аналізу та систематизації інформації, класифікації і типології); 3 крок - дано характеристику особливостей просторових вимог та ресурсної основи кожного із виділених сегментів туристсько-рекреаційної діяльності (метод системно-структурного аналізу). В межах 4-го і 5-го кроків викладено основні позиції ландшафтного підходу до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів, сформульовано поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт” та розроблена ієрархічна структура таксономічних одиниць цього класу антропогенних ландшафтів (використані методи - класифікації й типології, системно-структурного аналізу); зібрано інформацію про наявні туристсько-рекреаційні ресурси, по кожному із сегментів ТРД складалися картосхеми - на ландшафтній основі позначались місця розміщення відповідних ресурсів, (використані методи - польовий, камеральний, картографічний, робота з архівними фондами, літературними джерелами). На 6-му кроці розроблено таблиці-матриці по фізико-географічних районах та картосхеми ареалів поширення окремих ресурсів (згідно сегментів ТРД), на основі чого виявлено закономірності поширення туристсько-рекреаційних ресурсів (методи - систематизація фактів, виявлення емпіричних закономірностей) та виокремлено ареали з різною насиченістю туристсько-рекреаційними ресурсами.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ