Туристичний комплекс Карпатського реґіону України: структура та територіальна організація - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКАРобота виконана на кафедрі географії України Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор географічних наук, професор ЗАСТАВНИЙ Федір Дмитрович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри географії України. кандидат географічних наук, доцент РУТИНСЬКИЙ Михайло Йосипович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри туризму. Захист відбудеться 24 листопада 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м.Упродовж ХХ ст. туризм перетворився з форми розваг представників вищого соціального прошарку суспільства у невідємну сферу його життєдіяльності. Туризм перетворився на найдинамічніше зростаючий сектор світового господарства. Сучасні обсяги внутрішнього туристичного споживання й експорту національного турпродукту на зовнішні ринки, рівні розвитку національної мережі рекреаційних і готельних закладів, розгалуженої структури компаній турпосередників, турперевізників та виробників “засобів виробництва” і товарів туристичного споживання дають підстави вважати міжгалузевий туристичний комплекс одним з пріоритетних секторів економічної спеціалізації України. В умовах розширення ЄС впритул до українських кордонів та активізації євроінтеграційних процесів в Україні на державному й реґіональному рівнях існує нагальна потреба у концептуальному переосмисленні геопросторових і функціональних рис туристичного загосподарювання прикордонного Карпатського реґіону України (КР), який охоплює Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку обл. і є складовою частиною Карпатського єврореґіону як повноправної геопросторової одиниці модерної “Європи реґіонів”. До актуальних напрямків суспільно-географічного вивчення туристичної сфери КР належить обґрунтування ролі ринково-економічних, споживчо-соціальних, комунікаційних, іміджевих та інших чинників, які поряд з природними та історико-культурними ресурсами визначають географію туристичних потоків у реґіоні, формують риси сучасної геопросторової організації реґіонального ТК та його супідрядних таксономічних одиниць.У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні та методичні основи суспільно-географічного дослідження реґіонального туристичного комплексу” з методологічної позиції географії туризму розкрито основні поняття, категорії, концепції та підходи до вивчення проблематики геопросторової організації рекреаційно-туристичної сфери. У дисертації ми спробували узагальнити та розвинути концептуально-теоретичні наукові розробки з проблематики вивчення структури та територіальної організації сфери рекреації й туризму М. Спільні риси розвитку простежуються в характері селитебного й господарського освоєння Українських Карпат, в шляхах експлуатації його ресурсів (передусім рекреаційних), у підходах щодо функціональної організації туризму й рекреації в горах та передгірях. ТК реґіону вирізняє збалансованість потоків туристів: станом на 2004 р. на 51348 іноземних туристів, які відвідали реґіон, припадає 56932 туристів, які виїжджали з нього за кордон, при загальному домінуванні внутрішніх турпотоків на рівні 207407 осіб. За показником фінансових обсягів реалізації населенню послуг туризм у реґіоні поступається лише послугам гуртової й роздрібної торгівлі та електро-, водо-й газопостачання населенню.До аналізу геопростовових особливостей реґіонального розвитку сфери туризму географія туризму підходить на концептуально-методологічній основі вчення про “міжгалузеві територіальні комплекси”. На формування сучасної територіальної організації, компонентної структури та функціональної спеціалізації ТК реґіону визначальний вплив мають: географічне положення, рекреаційно-ресурсний потенціал, історичні особливості розвитку системи реґіонального розселення, рівень розвитку рекреаційної інфраструктури; показники соціально-економічного розвитку реґіону. ТК КР вирізняє збалансованість вїзних, виїзних і внутрішніх потоків туристів. Аналіз тенденцій розвитку даних закладів дає нам підстави виділяти два періоди їх розвитку: період спаду й згортання мережі нічліжних закладів (1991 - 2000) в умовах загального економічного спаду в країні та сучасний період відновлення потужностей й розбудови галузі (з 2001 р.). За три останні роки (до 01.01.2005?р.) кількість осіб, обслужених готелями КР, збільшилась майже на третину (на 75 тис. осіб) і становила 420580 гостей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ