Відсутність внутрішньополітичної потреби в ескалації протистояння - передумови стратегічного партнерства Анкари, Тель-Авіву. Намагання знайти союзників в умовах неспокійних реалій Близького Сходу - причина нормалізації турецько-ізраїльських відносин.
При низкой оригинальности работы "Туреччина - Ізраїль: шляхи нормалізації двосторонніх відносин", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Стверджується, що існують обєктивні передумови для того, щоб Анкара та Тель-Авів знову стали стратегічними партнерами (наприклад необхідність у пошуках союзників, спільні цілі в регіоні, практична площина співпраці в безпековій сфері, відсутність внутрішньополітичної потреби в ескалації протистояння, позитивні економічні наслідки розвитку відносин тощо). Також проаналізовано можливі сценарії розвитку подій у двосторонніх відносинах указаних країн в умовах останніх подій у регіоні (утручання Росії та Ірану в громадянську війну в Сирії, погіршення російсько-турецьких відносин, проведення парламентських виборів у Туреччині й т. ін.). Зроблено висновок, що за цих обставин саме діада стосунків Анкара - Тель-Авів може мати життєво важливе значення для справи миру та стабільності в такому тривожному й вибухонебезпечному регіоні, ж Близький Схід. Країни, перед якими постають схожі стратегічні виклики та які можуть мати спільні погляди на низку регіональних питань, як-от громадянська війна в Сирії, нестабільність в Іраку, Іранська ядерна програма тощо, продовжували рухатися в різних напрямах. По-друге вони можуть визначати дискурс власних двосторонніх відносин. їх нормалізація спроможна викреслити хоча б один фактор нестабільності в цьому регіоні, покращити загальний клімат міждержавних взаємин на Близькому Сході.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
