Встановлення моменту виникнення права на притримання. Виявлення та аналіз юридичних фактів, які породжують дане право. Дослідження та характеристика специфічних ознак інституту притримання, які відрізняють його від інших цивільно-правових інститутів.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана в Інституті держави і права ім. Науковий керівник: кандидат юридичних наук, Єрьоменко Галина Вікторівна, Інститут держави і права ім. Захист відбудеться «18» лютого 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права імені В.М. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України за адресою: 01601, м.Виходячи із притаманних йому на різних стадіях реалізації ознак, притримання розглядається з позиції таких основоположних категорій цивілістики, як «субєктивне цивільне право» і «правоздатність», «правочин», «захід оперативного впливу», «самозахист», «відмова від виконання обовязку в рамках зустрічного виконання зобовязання», «незаконне володіння», «безпідставне збагачення». Необхідність дослідження притримання із зазначених вище позицій, обумовлена і тим, що спираючись на висновки, зроблені на підставі такого дослідження, можна побудувати цілісне наукове знання про обєкт дослідження і, насамперед, про його правову природу. Оскільки досліджуваний нами цивільно-правовий інститут отримав законодавче закріплення лише з прийняттям нового Цивільного кодексу України в 2003 році, то саме «законодавча новизна» притримання є причиною його недостатньої дослідженності в науці цивільного права України. Важливе значення для даного дослідження мають наукові праці вчених в галузі цивільного права, які досліджували загальні питання договірного зобовязання та способів його забезпечення - Ю.Г.Басін, С.Н.Братусь, С.М.Бервено, Б.М.Гонгало, В.П.Грибанов, І.О.Дзера, О.В.Дзера, Г.В.Єрьоменко, І.В.Жилінкова, В.Я.Карабань, В.М.Коссак, О.В.Кохановська, В.В.Кривенко, Г.Б.Леонова, В.В.Луць, І.С.Канзафарова, Н.Є.Кузнєцова, І.М.Кучеренко, О.П.Орлюк, О.А.Підопригора, В.Г.Ротань, В.І.Сінайський, І.В.Спасибо-Фатєєва, Р.О.Стефанчук, І.С.Тимуш, Ю.К.Толстой, С.Я.Фурса, Є.О.Харитонов, С.І.Шимон, Р.Б.Шишка, Я.М.Шевченко, А.Г.Ярема та інші. виявити та охарактеризувати часові межі реалізації притримання як способу забезпечення виконання зобовязань та встановити правові підстави припинення притримання;«Виникнення та розвиток притримання у вітчизняному законодавстві», досліджуючи проблему виникнення права на притримання, автором дослідження було виділено елементи, які є необхідними для виникнення у особи права на застосування даного способу забезпечення виконання зобовязань: 1) існування основного грошового зобовязання; 2) тимчасове володіння кредитором річчю боржника; 3) невиконання боржником у визначений строк основного зобовязання; 4) настання строку виконання обовязку кредитора повернути річ власникові. Дослідження та аналіз зазначених складових елементів, необхідних для виникнення у особи права на притримання, дозволив автору даного дослідження зробити ґрунтовний висновок, що для виникнення у особи права на притримання необхідним є існування всіх складових елементів у сукупності. «Притримання як цивільно-правовий правочин» проаналізувавши характерні ознаки правочину, дослідивши нормативно-правові акти вітчизняного і зарубіжного права та проаналізувавши точки зору сучасних цивілістів, автор даного дослідження підтримує точку зору науковців щодо правової природи притримання як одностороннього правочину, відповідно з яким кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобовязання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові повязаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобовязання. У підрозділі 1.3.«Притримання як захід оперативного впливу» автором дослідження було здійснено порівняльний аналіз притримання та заходів оперативного впливу, адже єдиної точки зору щодо правової природи досліджуваного способу забезпечення виконання зобовязань в сучасній науці цивільного права не існує. Розділ 2 «Зміст притримання» складається з трьох підрозділів, які присвячено дослідженню предмета притримання, визначенню прав та обовязків сторін під час застосування досліджуваного способу забезпечення виконання зобовязань, встановленню часових меж реалізації та правових підстав припинення притримання.Притримання є свідомою, вольовою дією особи, яка спрямована на досягнення правового результату (виникнення, зміну або припинення існуючих цивільних правовідносин) та знаходиться у причинному звязку з правовими наслідками, спричиненими даною дією.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
