Цивільно-правове регулювання ліквідації юридичних осіб - Автореферат

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИРобота виконана у відділі проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України. Захист відбудеться "17" червня 2010 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.500.01 у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Академії правових наук України за адресою: 01042, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Академії правових наук України за адресою: 01042, м.Особливо стрімко розвивається законодавство, яке визначає правовий статус юридичних осіб. На сьогодні в Україні прийнято два кодифіковані акти - Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України (надалі, відповідно, ЦК України і ГК України), а також значна кількість законів, що визначають правовий статус юридичних осіб різних організаційно-правових форм, зокрема, Закони України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про кооперацію", "Про банки та банківську діяльність", "Про обєднання громадян", "Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" тощо. Тому проблеми ліквідації юридичних осіб за останні роки стали обєктом різногалузевих науково-правових досліджень. Окремі питання ліквідації юридичних осіб досліджували такі вчені: С.С. Актуальність такого дослідження викликана відсутністю єдиної концепції у правових підходах до підстав ліквідації юридичних осіб, визначення організаційних відносин, які виникають при ліквідації, необхідністю розробки концепції задоволення вимог кредиторів тощо."Загальноцивілістичні засади ліквідації юридичних осіб" складається з чотирьох підрозділів, в яких досліджуються виникнення та розвиток в цивільному законодавстві такого поняття як юридична особа та законодавчого закріплення порядку її ліквідації, сутність та закономірності історичного розвитку поняття "припинення юридичної особи" та "ліквідація юридичної особи" на різних історичних етапах та в країнах з різними правовими системами. Досліджуючи генезис правового регулювання ліквідації юридичних осіб на території України (УРСР), дисертантка робить висновок про можливість виділення таких пяти періодів: перший період (1917-1922 рр.) - примусова ліквідація юридичних осіб, які були створені під час існування Російської Імперії; другий період (1924-1963 рр.) характеризувався встановленням у цивільному законодавстві основних засад припинення існування (ліквідації) юридичних осіб, а також прийняттям низки нормативних актів, які стали підставою для ліквідації окремих видів юридичних осіб, які були вже створені за часів радянської влади (міських споживчих товариств, сільськогосподарських та кредитних кооперативів, промислової кооперації); третій період (1964-1991 рр.), протягом якого ЦК УРСР 1963 року визначив поняття ліквідації юридичної особи, встановивши особливості ліквідації державних юридичних осіб, а також кооперативних, державно-колгоспних та громадських організацій, надавши право останнім передбачати у статутах (положеннях) підстави ліквідації; четвертий період з 1991 р. Ці нормативні акти встановлюють спеціальні підстави припинення окремих видів юридичних осіб, особливості процедури їх ліквідації, порядок розподілу майна після ліквідації, черговість задоволення вимог кредиторів; пятий період (з 2004 року до цього часу) характеризуються спробою уніфікувати на кодифікованому рівні підстави та процедуру ліквідації юридичних осіб. На підставі аналізу норм, що регулюють порядок ліквідації юридичних осіб, робиться висновок про те, що чинним законодавством встановлено сім основних етапів цієї процедури: 1) прийняття рішення про ліквідацію та призначення ліквідатора (ліквідаційної комісії) або покладення цих функцій на орган управління; 2) внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи; 3) публікація інформації про ліквідацію юридичної особи; 4) виявлення кредиторів та боржників юридичної особи, перелік яких встановлюється у проміжному балансі, що затверджує орган (учасник), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи; 5) задоволення вимог кредиторів; 6) затвердження ліквідаційного балансу; 7) державна реєстрація ліквідації юридичної особи. Зважаючи на те, що ГК України також регулює відносини щодо ліквідації юридичних осіб, які є субєктами господарювання, та визначає її загальний порядок, який суттєво відрізняється від порядку ліквідації юридичних осіб, встановленого в ЦК України, запропоновано в ЦК України встановити єдиний для всіх юридичних осіб порядок їх ліквідації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ