Цивільно-правова охорона інтернет-сайту в Україні - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана в Інституті держави і права ім. Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент БОШИЦЬКИЙ Юрій Ладиславович, Інститут держави і права ім. кандидат юридичних наук, доцент СТЕФАНЧУК Руслан Олексійович, Хмельницький університет управління та права, проректор з наукової роботи Захист відбудеться 19.02.2006 року о ________ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 із захисту дисертацій на здобуття наукового степеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права ім.Багато угод укладається через Інтернет, існують віртуальні банки, усі сфері ділового життя представлені у мережі Інтернет. Саме тому визначення правового режиму Інтернет-сайту є конче важливим, оскільки правове регулювання його залишилося за межами чинного законодавства, незважаючи на те, що Інтернет-сайти стають все більш розвиненими та масштабними. Пропозиція щодо авторського визначення терміну „Інтернет-сайт”, як відокремленого, логічно завершеного елемента мережі Інтернет, створеного на основі технології гіперпосилань, який розташований на сервері (host), має унікальну адресу (url), за якою до нього може отримати доступ будь-який користувач мережі Інтернет, та у своїй основі містить Інтернет-сторінки, які мають графічний вигляд та можуть бути переглянуті за допомогою спеціальних компютерних програм (браузерів) та запропоновано внести до ст. Висновок про те, що Інтернет-сайт є обєктом авторського права згідно із законодавством України, оскільки є результатом творчої праці автора та відповідає ознакам, що ставляться до обєкта авторського права, який у своєму складі може містити у якості складових частин інші обєкти авторського права. Висновок про те, що майнові права автора, визначені у Законі України “Про авторське право і суміжні права”, можуть бути використані автором Інтернет-сайту, по-перше, у повному обсязі (право на повторне оприлюднення твору; переробку, адаптацію), по-друге, деякі тільки частково (право на переклад твору; доведення своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним бажанням), по-третє, деякі взагалі не можуть належати автору Інтернет-сайту (право на публічне виконання, публічне сповіщення твору; публічний показ твору; аранжування; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; імпорт примірників творів), що повязано з електронною формою існування Інтернет-сайту у мережі Інтернет та його технічною природою.У першому розділі “Інтернет-сайт як обєкт авторського права” йдеться про загальну природу обєктів авторського права; ознаки, яким має відповідати твір, для отримання правової охорони в якості обєкта авторського права; досліджується Інтернет-сайт на відповідність вказаним ознакам. Враховуючи різність підходів до визначення поняття “обєкт авторського права”, дослідження співвідношення таких понять як “предмет” та “обєкт” права та правовідносин, можна констатувати, що предметом авторського права є суспільні правовідносини, які виникають та існують з приводу обєкта авторського права - твору. Аналіз зазначених обєктів авторського права, які автор відніс до складу “традиційних обєктів авторського права”, дозволило виявити систему принципів та критеріїв, яких дотримувався законодавець у процесі розбудови системи сучасної української доктрини авторського права. Отже, як традиційні так й нові обєкти авторського права увійшли до переліку обєктів авторського права та отримали правову охорону завдяки тому, що усі ці обєкти відповідають ознакам, які ставляться до обєктів авторського права, що були досліджені у першому підрозділі цього дослідження та завдяки історичній необхідності усі ці обєкти грають важливу роль у різних сферах життя суспільства. Дослідження кожного з вказаних майнових прав автора стосовно Інтернет-сайту, дозволило дисертанту зробити висновок про те що майнові права автора, визначені у Законі України “Про авторське право і суміжні права”, можуть бути використані ним, по-перше, у повному обсязі (право на повторне оприлюднення твору; переробку, адаптацію), по-друге, деякі тільки частково (право на переклад твору; доведення своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним бажанням), по-третє, деякі взагалі не можуть належати автору Інтернет-сайту (право на публічне виконання, публічне сповіщення твору; публічний показ твору; аранжування; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; імпорт примірників творів), що повязано з електронною формою існування Інтернет-сайту у мережі Інтернет та його технічною природою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ