Цивільно-правові проблеми управління акціонерним товариством - Автореферат

Національна академія наук України Інститут держави і права імені В.М.Науковий керівник: кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Кучеренко Ірина Миколаївна, Інститут держави і права ім. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Майданик Роман Андрійович, Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри цивільного права кандидат юридичних наук, доцент Труба Вячеслав Іванович, Одеський національний університет ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім.З прийняттям ЦК України предметом регулювання цивільного права стали відносини з управління юридичними особами, що обумовило обєктивну необхідність та нагальну потребу розглянути та дослідити відносини з управління акціонерним товариством. Хоча в правовій літературі проявляється зацікавленість до дослідження відносин діяльності акціонерних товариств, однак питання управління акціонерним товариством, проблеми утворення та діяльності його органів все ще потребують детальних та зважених досліджень, особливо в звязку з розробкою нового Закону України “Про акціонерні товариства”. Внаслідок цього виникає необхідність визначити теоретичну базу, на якій будуються відносини з управління акціонерним товариством, встановити підстави виникнення у акціонера права на управління акціонерним товариством, порядок реалізації цього права та його припинення. Проте після прийняття Цивільного кодексу України питання управління акціонерним товариством не були предметом комплексного дослідження, в звязку з чим на сьогодні існує необхідність перегляду та вдосконалення як теоретичних проблем правової природи цих відносин, підстав їх виникнення, так і проблем правового забезпечення діяльності органів акціонерного товариства. Визначено види відносин з управління акціонерним товариством, які є предметом правового регулювання цивільного права, до яких відносяться врегульовані законом, статутом, рішеннями зборів, іншими внутрішніми документами акціонерного товариства немайнові відносини щодо створення, порядку прийняття рішень, компетенції органів управління акціонерного товариства; відносини з виникнення, реалізації та припинення права на управління, що надаються акцією; відповідальності за збитки, завдані товариству членами органів управління.В розділі першому “Цивільно-правове регулювання відносин корпоративного управління акціонерним товариством” досліджуються відносини з управління акціонерним товариством, які регулюються цивільним правом. В підрозділі 1.1 “Управління акціонерним товариством, як предмет цивільно-правового регулювання” автор досліджує коло відносин з управління акціонерним товариством, які є предметом регулювання цивільного права. Особливістю управління акціонерним товариством є те, що право на управління в ньому кореспондується з правом власності на акцію, яка, в свою чергу надає її власнику певні корпоративні права. До цивільно-правових відносин з управління акціонерним товариством автор відносить врегульовані законом, статутом, рішеннями зборів, іншими внутрішніми документами акціонерного товариства немайнові відносини щодо створення, порядку прийняття рішень, компетенції органів управління акціонерного товариства; відносини з виникнення, реалізації та припинення права на управління, що надаються акцією; відповідальності за збитки, завдані товариству членами органів управління. До компетенції загальних зборів потрібно відносити питання загального управління акціонерним товариством, а також питання, повязані зі зміною прав, які надаються акціонерам внаслідок володіння ними акціями товариства.Визнається необхідність прийняття Закону “Про акціонерні товариства”, який би врегулював відносини діяльності акціонерного товариства та порядок здійснення прав акціонера. Робиться висновок про те, властивості загальних зборів як вищого органу управління мають проявлятись не в тому, що вони матимуть право вирішувати будь-які питання діяльності, а в тому, що до їх компетенції віднесені найважливіші питання діяльності товариства (реорганізація, ліквідація, формування виконавчого органу тощо), а тому компетенція загальних зборів має бути обмеженою законом. Обґрунтовується необхідність законодавчого врегулювання управління акціонерним товариством у випадках, коли всі акції товариства належать одному акціонеру (в тому числі й державі) та пропонується встановити, що рішення з питань, які відносяться до компетенції загальних зборів, приймаються цим акціонером одноособово та оформляються письмово. Пропонується доповнити ч.1 ст.159 ЦК України нормою, згідно з якою власники привілейованих акцій не мають права вносити пропозиції з питань порядку денного загальних зборів, за винятком питань, з яких вони мають право голосу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ