Цивільно-правові аспекти вексельного обігу в Україні - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: Коссак Володимир Михайлович, доктор юридичних наук, професор, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри цивільного права і процесу. Офіційні опоненти: Майданик Роман Андрійович, доктор юридичних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри цивільного права. Захист відбудеться "24" травня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м.Проте, чимало проблем, що повязані з вексельним обігом, залишаються невирішеними і потребують теоретичного аналізу з позицій нового чинного законодавства України. Враховуючи, що 23 лютого 2006 року був прийнятий новий Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок", постає необхідність у теоретичному переосмисленні питань правового регулювання вексельного обігу. У звязку з цим проблеми цивільно-правового регулювання вексельного обігу є актуальними, а їх дослідження випливає із потреб сучасної цивільно-правової науки і практики. Тема дисертації відповідає темам науково-дослідної роботи кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка "Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в Європейське співтовариство" на 2002-2004 рр. (номер державної реєстрації 0103U005937) та "Вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України" на 2005-2008 рр. (номер державної реєстрації 0105U004945). В роботі також використано інші методи, зокрема історично-правовий (при дослідженні еволюції джерел правового регулювання вексельного обігу), формально-юридичний (при аналізі змісту норм законодавства про вексельний обіг), порівняльно-правовий (при порівнянні індосаменту і цесії) та ін.У Розділі 1 "Загальнотеоретичні засади правового регулювання вексельного обігу" досліджується становлення джерел правового регулювання вексельного обігу в Україні, поняття та стадії вексельного обігу. Дія цього нормативно-правового акта на території України обумовлювалась Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР"; 2) період з 2000 року і до сьогоднішніх днів, коли відносини у сфері вексельного обігу стали регулюватись на рівні законів (зокрема, 6 січня 2000 року для України набрали чинності Женевські вексельні конвенції 1930 року, а в 2001 році був прийнятий Закон України "Про обіг векселів в Україні", який закріпив дію на території України Уніфікованого закону про переказні векселі і прості векселі з одночасним визначенням особливостей його застосування в Україні). Автором сформульовано наступні визначення: вексельний обіг - це цивільні правовідносини, що виникають у звязку із видачею векселя, акцептом переказного векселя, переданням прав за векселем, авалем векселя, платежем за векселем. Розділ 2 "Правове регулювання окремих стадій вексельного обігу" містить 4 підрозділи, які присвячені питанням видачі векселя, акцепту переказного векселя, передання прав за векселем та платежу за векселем. Закон України "Про обіг векселів в Україні" однозначно вказує, що у разі видачі векселя припиняється зобовязання з основного договору і виникає зобовязання за векселем.У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що проявляється у виробленні теоретичних положень щодо цивільно-правового регулювання вексельного обігу і формулюванні на цій основі пропозицій, спрямованих на вдосконалення законодавства України про вексельний обіг. Основні висновки, одержані в результаті проведеного дисертаційного дослідження, можуть бути зведені до наступного: - вексельний обіг - це цивільні правовідносини, що виникають у звязку із видачею векселя, акцептом переказного векселя, переданням прав за векселем, авалем векселя та платежем за векселем; акцепт в контексті вексельного права слід трактувати як: 1) напис на векселі; 2) юридичний факт. непредявлення векселедержателем векселя до платежу не має своїм правовим наслідком погашення векселя чи припинення вексельного зобовязання. Зобовязання щодо платежу за векселем вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок векселедержателя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ