Становлення традицій цивільного права в Україні. Суспільні відносини, що виникають під час прийняття та реалізації актів цивільного законодавства. Перші спроби кодифікації. Підготовка проекту Цивільного кодексу УРСР. Забезпечення договірних зобов"язань.
Термін "цивільне право" вживається не тільки стосовно галузі права, а й також для позначення сукупності законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини, які належать до предмета цивільно-правового регулювання. Співвідношення між цивільним правом і цивільним законодавством виглядає таким чином: цивільне право - це сукупність концепцій, правових ідей, юридичних норм; цивільне законодавство - це система нормативних актів, що регулюють цивільні відносини. Таким чином, цивільне право може бути охарактеризоване як внутрішня форма права, зміст якого визначається соціальними та економічними особливостями регульованих ним суспільних відносини, а цивільне законодавство - як зовнішня форма права, зумовлена його змістом. При визначенні поняття "цивільне законодавство" постає практично важливе питання: що слід розуміти під терміном "законодавство"? Відповідь на це питання слід шукати насамперед у площині співвідношення категорій "закон" і "законодавство", зясовуючи, стосується поняття "законодавство" лише законів чи ним охоплюються також і підзаконні акти загальнонормативного характеру.Оскільки його норми були досить архаїчними, в 1566 р. був прийнятий "Волинський" статут, дія якого поширювалася на Волинь, Поділля і колишнє Київське князівство. Спеціальні його розділи регулювали правове становище шляхти, шлюбно-сімейні відносини, опіку, продаж, спадкування, земельні спори тощо Третій статут, названий "Новим", був прийнятий в 1588 р. На відміну від Давньоруської права, де була поширена усна форма договорів, Третій статут, за загальне правило, встановлював вимога письмової форми цивільно-правових угод. Крім того, Статути були використані при складанні "Прав, за якими судиться малоросійський народ". Оскільки Росія з міркувань використання додаткового чинника забезпечення централізації влади була зацікавлена в уніфікації законодавства імперії, в 1728 р. була створена комісія для розробки законопроекту, який мав би регулювати відносини у Малоросії на єдиних, загальноімперських засадах.Цивільний кодекс РРФСР, прийнятий 31 жовтня 1922, був введений в дію з 1 січня 1923 р. він служив зразком для Цивільного кодексу УРСР, який обговорювався і був прийнятий з запізненням приблизно на місяць, - затверджено 16 грудня 1922 р., введений в дію з 1 лютого 1923 Можливо було також вимога усунення будь-яких порушень права власності, хоча б вони і не були повязані з позбавленням володіння. При цьому було встановлено важливий виняток із загального правила: колишні власники, майно яких було експропрійовано на основі "революційного права" або взагалі перейшло у володіння трудящих до 24 серпня 1922 р., не мали права вимагати повернення цього майна (примітка до ст. Крім права власності, Цивільний кодекс передбачав право забудови і заставу майна, які були, по своїй суті, правами на чужі речі. У кінцевому підсумку спадкове право виглядало таким чином: спадкування було можливе як за законом, так і за заповітом; діяло правило про певну свободу заповідальних розпоряджень (але з обмеженням кола спадкоємців за заповітом вимогою дотримання умов їх вибору, а також обовязковою часткою).На момент проголошення незалежності Україна цивільні відносини у нашій державі регулювалися значною кількістю законодавчих актів, виданих з часів існування СРСР та УРСР. Після проголошення незалежності законодавчі акти колишнього Союзу РСР зберегли чинність у тій частині, яка не суперечила законодавству України, а законодавчі акти УРСР, серед яких центральне місце займав Цивільний кодекс 1963 р., продовжували діяти практично в повному обсязі. Оскільки ЦК УРСР 1963 року грунтувався на застарілій правовій доктрині і не враховував необхідності регулювання товарно-грошових відносин в умовах ринку, виникла небезпека законодавчого вакууму в цій галузі, яку вже в перші роки після проголошення незалежності України значною мірою було подолано шляхом прийняття низки важливих законів. Загальна тенденція, відображена в них, полягала у поступовому поверненні до гуманістичних цінностей: правового забезпечення суверенітету особи, встановлення гарантії його прав, спробах порівняння правового становища особи і держави, забезпечення для фізичної особи можливості вільно розпоряджатися своїми правами, крім випадків, прямо передбачених законом. Законопроектні роботи активізували пошук відповідей на ряд питань, повязаних з визначенням його концепції, та й концепції українського цивільного права взагалі: чи має бути єдиний кодекс, що регулює майнові відносини, чи доцільно створення Цивільного та Торгового (Господарського) кодексів?Перший варіант проекту Цивільного проекту передбачав існування схеми розділів: 1 - Загальні положення; У цьому варіанті проекту привертає увагу введення в розділ "Загальні положення", глави про обєкти цивільних прав, а також глави, які регламентують участь держави у цивільно-правових відносинах.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Становлення традицій цивільного права в Україні
1.1 Історія кодифікації цивільного законодавства
1.2 Перші спроби кодифікації цивільного законодавства
Розділ 2. Кодифікація цивільного законодавства
2.1 Історія цивільного законодавства
2.2 Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні
2.3 Створення нового Цивільного Кодексу України
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
