Цивільні процесуальні правовідносини: структурно-функціональний аналіз - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТДисертаційне дослідження присвячено комплексному структурно-функціональному аналізу системи цивільних процесуальних правовідносин, сформульовано висновки та визначені прогнози розвитку теорії цивільних процесуальних правовідносин зокрема, і цивільного процесуального права, в цілому. На основі історично-концептуального підходу дисертантом досліджено характерні особливості процесу виникнення, становлення та розвитку теорії цивільних процесуальних правовідносин в науці цивільного процесу. За допомогою аналізу наукових праць фахівців цивільного процесуального та інших галузей права, юридичної практики автор розкриває поняття, ознаки і функції цивільних процесуальних правовідносин у механізмі цивільного процесуального регулювання. Вивчено теоретичні та практичні проблеми визначення структури цивільних процесуальних правовідносин, її системоутворюючих елементів: субєкту, обєкту, змісту та функціональних звязків, які виникають між ними. Ключові слова: структура цивільних процесуальних правовідносин, обєкт цивільних процесуальних правовідносин, субєкт цивільних процесуальних правовідносин, зміст цивільних процесуальних правовідносин, система цивільних процесуальних правовідносин, механізм цивільного процесуального регулювання.Сьогодні, попри значний ступінь наукової розробки теоретичних аспектів цивільних процесуальних правовідносин, мало дослідженим є питання їх функціонування у якості складового елементу механізму цивільного процесуального регулювання, неоднозначними є визначення підстав їх виникнення, зміни і припинення, окреслення субєктного складу та ін. У такому контексті, сьогодні склались всі необхідні передумови для науково-доктринального переосмислення теоретичних концепцій науки цивільного процесуального права, зокрема і теорії цивільних процесуальних правовідносин. Постає необхідність вивчення цивільних процесуальних правовідносин з позицій цілісної системи, для того, щоб по-новому розглянути їх проблемні аспекти, удосконалити визначення форми і змісту, уточнити складові елементи структури даних відносин, виявити шляхи вдосконалення їх ролі у механізмі цивільного процесуального регулювання тощо. Враховуючи мету та завдання дисертаційної роботи, дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних методах й прийомах наукового пізнання, зокрема, таких, як метод системно-структурного аналізу при дослідженні місця субєктивних процесуальних прав і обовязків, процесуальної діяльності, обєкта та субєктів у структурі цивільних процесуальних правовідносин, соціологічний метод при вивченні особливостей процесуальної діяльності субєктів цивільних процесуальних правовідносин, історико-правовий метод при дослідженні процесу виникнення, становлення та розвитку вчення про цивільні процесуальні правовідносини в теорії цивільного процесу, формально-юридичний метод при опрацюванні наукових джерел, які містять погляди вчених щодо цивільних процесуальних правовідносин та ін. встановлено, що механізм цивільного процесуального регулювання - це складне системне утворення (цивільні процесуальні правовідносини, норми цивільного процесуального права та юридичні факти), за допомогою якого здійснюється врегулювання цивільних процесуальних правовідносин шляхом диспозитивно-імперативного методу правового впливу на поведінку їх субєктів через встановлення дозволів, накладання заборон і зобовязань у поєднанні з загальними та особливими правилами регулювання цивільного судочинства, з метою захисту, відновлення або визнання прав, свобод та законних інтересів субєктів цивільних процесуальних правовідносин;«Генезис теорії цивільних процесуальних правовідносин в науці цивільного процесуального права» автором досліджено процес виникнення та розвитку вчення про цивільні процесуальні правовідносини в науці цивільного процесуального права і виділено три періоди. «Поняття та ознаки цивільних процесуальних правовідносин» опрацьовано погляди вчених щодо визначення цивільних процесуальних правовідносин.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ