Поняття цивільних правовідносин - аналіз та класифікація. Поняття, ознаки, складові частини цивільних правовідносин й підстави їх виникнення. Майнові та особисті немайнові правовідносини. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин.
На сучасному етапі розвитку Україна стоїть на дорозі до створення правової демократичної держави. А цивільні правовідносини - це основний шлях рішення проблем у демократичній державі. Визначення поняття цивільних правовідносин - це теоретичне питання, але створення класифікації має крім теоретичного велике практичне значення, тому що це може допомогти юристам-практикам точніше та скоріше шукати потрібні норми права. Проблемою визначення класифікації цивільних правовідносин вже досліджували в науці цивільного права України і досліджують зараз. Але на сучасному етапі розвитку України недостатньо розроблено в наукових дослідженнях визначення місця юридичних фактів у цивільних правовідносинах, тому вважається доцільним освітити цю проблему у цієї роботі.У результаті регулювання нормами цивільного права суспільних відносин за участю громадян та організацій вони набувають правової форми і стають цивільними правовідносинами. Так, на думку його авторів, цивільні правовідносини є лише юридичною формою суспільних відносин, що регулюються нормами цивільного права. Цивільні правовідносини - це правовий звязок, що ґрунтується на нормах цивільного права, між юридично рівними субєктами, що виступають носіями цивільних прав і обовязків. Зокрема, цивільні права й обовязки виникають (припиняються, змінюються і т.п.) не тільки по підставах, передбаченим актами цивільного законодавства, але також унаслідок дій субєктів цивільних відносин, що, виходячи з загальних основ цивільного права (законодавства), породжують відповідні цивільні права й обовязки[2, c.57]. Таким чином, цивільні правовідносини - це правовий звязок, що ґрунтується на нормах цивільного права, між юридично рівними субєктами, що виступають носіями цивільних прав і обовязків.У цьому випадку класифікація цивільних правовідносин має не лише теоретичне значення, але є корисною для визначення прав і обовязків сторін правовідношення, визначення кола і системи норм, що застосовуються у подібних, але різних правовідношеннях, хоча, як правило, поділ, класифікація явищ мають дещо штучний характер і далекі від досконалості, адже неможливо створити класифікацію, яка була б ідеальною, тому що крітеріїв за якими можна класифікувати явище дуже багато. Абсолютні правовідношення мають місце тоді, коли управомоченому субєкту протистоїть необмежене коло осіб, від яких управомо-чена особа може вимагати виконання певних обовязків, у тому числі утримуватися від порушення її прав та законних інтересів. Відносні правовідношення мають місце там і тоді, коли особі, субєкту права протистоїть певна особа (особи), наділена правами і обовязками, що мають виконуватися. У зобовязальних правовідносинах субєкти протиставляються між собою, кожний із них наділений правами та обовязками, може вимагати певної поведінки від інших і сам має низку обовязків, які підлягають виконанню, у тому числі і в примусовому порядку[9, c.56]. Майнові відносини, що входять у предмет цивільного права, у свою чергу розділяються на відносини, звязані з приналежністю майна визначеним особам з керуванням їм або з переходом майна від одних осіб до інших.Юридичні факти - це обставини, з якими норми права повязують настання правових наслідків - встановлення, зміну, припинення або інші трансформації правовідносин. Юридичні факти у цивільному праві - це обставини, наявність яких спричиняє встановлення, зміну, припинення або інші трансформації цивільних прав і обовязків (цивільних правовідносин).[16] Завершуючи загальну характеристику юридичних фактів у цивільних правовідносинах, слід звернути увагу на принципово важливе положення ЦК, закріплене у ст.11, згідно з яким цивільні права та обовязки виникають як з дій, передбачених актами цивільного законодавства, так і внаслідок дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Це положення розвинене у ч.2 ст.11 ЦК, де підкреслюється відсутність вичерпного переліку підстав виникнення цивільних прав і обовязків і наголошується, що останні виникають не тільки за прямо вказаних обставин, а й з інших юридичних фактів. Водночас акценти дещо зміщені і наголошується на тому, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, передусім, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди Іншій особі; 4) інші юридичні фактиРозглянувши проблемні аспекти курсової роботи можемо зробити такі висновки: 1. цивільні правовідносини - це правовий звязок, що ґрунтується на нормах цивільного права, між юридично рівними субєктами, що виступають носіями цивільних прав і обовязків. 2. до складу цивільних правовідносин треба віднести чотири елемента: субєкт, обєкт, субєктивне цивільне право та субєктивний обовязок.Субєкт - це учасник відносин. Також субєктами цивільних правовідносин можуть бути териториальна громада чи Автономна Республіка Крим.Обєкт - це матеріальні та нематеріальні блага або предмет їх створен
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
