Цинський Китай кінця XVIII–першої третини XIX ст. у сприйнятті західних спостерігачів - Автореферат

Одеський національний університет імені І.І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукОфіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Лещенко Леонід Овдійович, Головний науковий співробітник відділу Азії і Африки інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України кандидат історичних наук, доцент Глєбов Віктор Вікторович, завідуючий відділом міжнародних відносин Інституту соціальних наук Одеського національного університету ім. На широкому матеріалі джерел проведено дослідження феномену сприйняття соціально-політичних реалій Китайської Імперії західними сучасниками. Проаналізовано ступінь впливу праць ранніх дослідників Китаю - єзуїтів на створення “міфу про Китай”. Їхні праці довгий час були єдиним джерелом зведень про Китай у Європі. Сформований місіонерами літературний напрямок, що претендував на роль обєктивного джерела зведень по Китаю на всіх етапах його історичного існування, зазнав активної критики Ж.Ж.Уявити собі, яким бачили європейці Китай і чому вони бачили його саме таким, неможливо без аналізу свідчень представників Західного світу, які побували в Цинській імперії в указаний період. Необхідність наукового аналізу динаміки зміни сприйняття цинського Китаю європейцями з нових методологічних позицій, визначених цивілізаційним підходом, обумовлена специфікою китайського шляху формування суспільно-політичної системи, що містить у собі значне коло особливостей не до кінця осмислених у науковій літературі. У зовнішньополітичному плані курс маньчжурської адміністрації був направлений на остаточне заморожування і без того нерозвинених дипломатичних відносин і торгових контактів із представниками західного світу (виняток з цього становила хіба тільки Російська імперія, тому що лише для неї Китай був безпосереднім сусідом, з яким необхідно було налагоджувати політичні і економічні стосунки). В роботі здійснена спроба відобразити ті уявлення про Китай, що склалися в західноєвропейському і російському суспільстві до кінця XVIII ст. і виявити ступінь адекватності цих уявлень до реальності, простежити їх еволюцію на початку XIX ст. до початку опіумних війн. розглянути основні оцінки розвитку контактів західного світу з Китаєм, що визначили суспільні уявлення про Китай у Європі і Сполучених Штатах Америки до початку опіумних воєн, за європейськими і американськими джерелами кінця XVIII ст.-30-х XIX ст.;В останню чверть XX ст. відбулися важливі зрушення у вивченні історії Китаю, повязані, у першу чергу, з розвитком самої історичної науки, а також з накопиченням величезного фактичного матеріалу про своєрідність китайського суспільства і його культури. Фішман, однак, як відзначалося вище, ми акцентуємо увагу не на віддзеркаленні китайських культурних традицій на європейському ґрунті, а на сприйнятті європейцями соціально-політичних реалій Цинського Китаю кінця XVIII - першої третини XIX ст. В монографії докладно висвітлюється історія проникнення і діяльність єзуїтських місіонерів у Китаї, які протягом двохсот років були єдиними носіями європейського впливу при дворі імператорських династій. Кожний, хто побував у Китаї в цей період, вважав своїм обовязком описати і передати побачене в Китаї, освітити деякі сторони життя Піднебесної імперії і її народу. у Китаї і західних країнах європейцями видавалися журнали, метою яких було обєктивно знайомити читача з китайською дійсністю.

2. Основний зміст дисертації