Циклічність як загальна закономірність ринкової економіки. Фази циклів - Курсовая работа

Досвід свідчить про те, що економічні умови ніколи не залишаються сталими - піднесення прокладає шлях до спаду. У роки спаду ВВП, зайнятість та реальні доходи населення падають, прибутки зменшуються, люди втрачають роботу. Але за піднесенням настає новий спад економіки. Зростання і падіння обсягів виробництва, цін, процентних ставок і зайнятості складають діловий цикл, що є характерною рисою ринкової економіки. Метою курсової роботи є поглиблення теоретичних знань з курсу «Політекономія», а саме вивчення питань, які торкаються категорії «економічний цикл».Будь-якій формі руху матерії, включаючи економічну, властива нестабільність, яка проявляється в тому, що зміни в будь-якому системному обєкті нагромаджуються поступово і система їх сприймає спокійно, оскільки коливання, спричинені цими змінами, за своєю силою не перевищують потужність стабілізуючих механізмів системи. Як тільки домінування стабілізуючих чинників порушується, звязки, що утримували систему в спокійному стані, руйнуються, система збурюється, коливання її стають відчутними. Такий стан характеризує систему як нестабільну. Періодичність таких коливань, які порушують стабільність системи, залежить від самої системи та сили тих причин, що впливають на її коливання. Економіка, як і будь-яка інша система, розвивається нерівномірно, хвилеподібно.Незважаючи на те, що циклічність - природна властивість руху економіки, її (циклічності) теоретичне осмислення починається тільки в XX ст. До цього обєктом дослідження були кризи, а не цикли. Туган-Барановський обєднав теорії циклів у три групи, залежно від того, якими процесами вчені намагались пояснити причини циклічних коливань. Досліджуються найрізноманітніші чинники, що змушують економічну систему циклічно коливатися: різна реакція в часі сукупного попиту та сукупної пропозиції на зміну рівня цін; різна схильність до заощаджень підприємців та найманих працівників; зміни величини автономного попиту тощо. Основна суперечність капіталізму - між суспільним характером виробництва і приватно-капіталістичною формою привласнення, що виявляється як суперечність між виробництвом і споживанням та між організацією виробництва в межах окремої фабрики й анархією в межах національного виробництва К.Він повязував малі цикли з коливанням запасів золота і визначав їх повторюваність з періодичністю три роки і чотири місяці. Основоположник економетрики Веслі Мітчелл вбачав причину малих циклів у сфері грошового обігу і визначив їх тривалість для США у 40 місяців, тобто теж три роки і чотири місяці. Середні цикли ще називають циклами Клемента Жугляра (за імям французького вченого-економіста, який досліджував середні цикли у другій половині XIX ст.). Ця періодичність збігається з періодичністю середніх циклів, причину яких вчені вбачали в періодичності оновлення основного капіталу. Він вважав, що циклічні коливання повязані з періодичним оновленням житла та деяких типів виробничих споруд, і визначив їх тривалість (періодичність) в 15-20 років.ПІК В економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність. Рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється. СПАД (РЕЦЕСІЯ) Виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження. ДНО Найнижча точка спаду (депресії): виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність.Для ринкової економіки характерна макроекономічна нестабільність: економіка розвивається циклічно, виникає безробіття, відбувається інфляція. Кожен цикл має свою причини, природу; тривалість та інтенсивність. Кожний цикл складається з чотирьох фаз: кризи, депресії, пожвавлення, піднесення. Економіка потрапляє в найнижчу точку циклу - кризову точку. Ця фаза є такою точкою спаду виробництва, за якої скорочується зайнятість населення, всі економічні показники досягають свого найнижчого рівня.Державне антициклічне регулювання спрямовується на недопущення перегріву економіки, що робить, як правило, економічні кризи не такими глибокими, а для циклу не є обовязковим проходження усіх фаз. Перевиробництво супроводжується не тільки зростанням безробіття, а й зростанням цін та інфляції, що породжує нове явище в економіці - стагфляцію. Такі кризи супроводжуються нерівномірним зростанням цін у різних галузях економіки, внаслідок чого інвестиції спрямовуються туди, де вищий рівень цін, а отже, і темп інфляції. Кредит стає доступнішим, що, свою чергу, пожвавлює інвестиційний процес, виводячи економіку з "застою". Криза, яка супроводжується інфляцією, деформує причинно-наслідкові звязки в економіці, що є свідченням занадто великого втручання держави в циклічний розвиток економіки.70-ті роки XX ст. засвідчили згубний вплив на економіку не тільки циклічних, а й нециклічних коливань. Наприклад, нафтова криза 1974-1975 рр. проявилась у стрімкому зростанні світових цін на нафту та нафтопродукти, але всупереч

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЦИКЛІЧНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

1.1 Циклічність економічного розвитку як прояв макроекономічної нестабільності

1.2 Теорії циклічних коливань

РОЗДІЛ 2. ФАЗИ ЕКОНОМІЧНИХ ЦИКЛІВ

2.1 Класифікація економічних циклів за тривалістю

2.2 Фази циклу за Мітчелом

2.3. Особливості сучасних економічних циклів

РОЗДІЛ 3. НЕЦИКЛІЧНІ КОЛИВАННЯ ТА КРИЗИ В ЕКОНОМІЦІ

3.1 Нециклічні коливання економіки

3.2 Наслідки та фактори стабілізації кризи в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ