Цифровий термометр - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 35
Аналітичний огляд первинних перетворювачів температури. Розробка структурної та функціональної схеми цифрового термометру для вимірювання температури в діапазоні від 600 до 1000 С. Розрахунок частоти генератора та розрядності двійкового лічильника.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
вступ, аналітичний огляд первинних перетворювачів температури, розробка структурної схеми, розробка функціональної схеми цифрового термометра, висновки, література, додаток.1.1 Еталони температурНижче 0 ОС залежність опір - температура термометра визначають за допомогою основної функції і спеціалізованих функцій відхилення. В інтервалі між 0 ОС і 630,74 ОС залежність опір - температура визначають два полінома. В діапазоні між 630,74 ОС і 1064,43 ОС еталонним приладом служить термопара з електродами із платинородій (10% родія) - платини, для якої залежність електрорушійна сила - температура представлена рівнянням другої степені. Термометри опору складаються із термоперетворювача (терморезистора), защитного чохла і зєднувальної головки. В перших використовується залежність енергетичної яркості обєкта від температури, а в других - залежність розподілу спектральної густини енергетичної яркості від температури.Цифровий вимірювальний прилад (ЦВП) автоматично виробляє дискретні сигнали вимірювальної інформації, показання якого представлені в цифровій формі, тобто перетворює безперервну в часі і по розміру вимірювану величину в цифровий код. Цей процес, який включає в себе дискретизацію, квантування і кодування безперервної вхідної величини, називають аналого-цифровим перетворенням, а вимірювальний перетворювач, який автоматично здійснює цей процес і виробляє дискретні сигнали вимірювальної інформації про числове значення вхідної величини, - аналого-цифровим перетворювачем (АЦП). Вибираємо АЦП з генератором лінійно змінюваної напруги, структурна схема і часові діаграми роботи якого наведені на рисунку 2.1. У момент часу t0 запускається генератор лінійно змінюваної напруги G1, що виробляє пилоподібний сигнал UГ , який подається на входи компараторів А1 і А2, які почергово спрацьовують у моменти часу t1 і t2 . При переході напруги UГ через рівень нуля (момент часу t1 ) спрацьовує компаратор А2 і на його виході формується імпульс “Старт”, який по S-входу встановлює в одиничний стан тригер Т.Виходячи з аналітичного огляду вимірювальних перетворювачів температури (див.розділ 1) та умови завдання на розробку (точність вимірювання невисока 5%, діапазон вимірювання від 600 до 1000 ОС) вибираємо для реалізації цифрового термометра термопару типу ТХА і включаємо після підсилення в коло цифрового вольтметра час-імпульсного перетворення. Термо-е.р.с. термопари типу ТХА при 100 ОС робочих кінців має Тоді, виходячи з умови (600 ? 1000 ОС) матимемо напругу від 24,6 МВ до 41 МВ. Визначимо час вимірювання Твим і частоту f0 виходячи із умовиВ курсовій роботі розроблено цифровий термометр, який дозволяє вимірювати температуру в діапазоні від 600 до 1000 ОС. Для аналого-цифрового перетворення (АЦП) використано цифровий вольтметр час-імпульсного перетворення.

План
Зміст графічної частини функціональна схема цифрового термометра

Вывод
В курсовій роботі розроблено цифровий термометр, який дозволяє вимірювати температуру в діапазоні від 600 до 1000 ОС.

В якості вимірювального перетворювача вибрано термопару типу ТХА.

Для аналого-цифрового перетворення (АЦП) використано цифровий вольтметр час-імпульсного перетворення. Описано його роботу і проведено розрахунок основних параметрів.

Наведено рівняння перетворення.

Розраховано частоту генератора зразкової частоти, розрядність двійкового лічильника.

Розроблено функціональну схему цифрового термометра.

Список литературы
ВСТУП

Температура - це величина, яка характеризує теплову рівновагу системи. В усіх частинах системи, яка знаходиться в тепловій рівновазі, температура однакова і відраховується від стану, прийнятого за нульовий.

У молекулярно-кінетичній теорії температура - це величина, що визначається середньою кінетичною енергією частинок, з яких складається система (Е = KT).

Температура вимірюється рідинними або газовими термометрами, відповідно градуйованими. Висока температура вимірюється оптичними термометрами (за спектром випромінювання) або електричними термометрами (напівпровідникові термістори, термопари).

У міжнародній шкалі температур за нуль прийнята температура танення льоду при нормальному атмосферному тиску, за 100о - температура парів киплячої води при нормальному атмосферному тиску. 1/100 цього інтервалу - це 1 ОС (Цельсія). Позначається t OC.

Для реалізації такої температурної шкали використовують термометри, принцип дії яких оснований на властивостях розширення різних речовин під дією температури. Внаслідок того, що коефіцієнти розширення термометричних речовин дещо змінюються в залежності від температури, то показання таких термометрів співпадають лише в реперних точках.

Єдина температурна шкала, яка не залежить від виду і властивості термометричної речовини, була розроблена Кельвіним і основана на законах термодинаміки, в часності на властивостях ідеальної теплової машини, що працює по циклу Карно. Така шкала називається термодинамічною.

У термодинамічній шкалі температур за нуль прийнята температура, при якій би припинився тепловий рух частинок, з яких складається тіло.

Ця температура називається абсолютним нулем температур. Вимірюється в кельвінах (К), 1К = 1 ОС. Позначається Т.

Т = (273,15 t)К, оскільки абсолютний нуль за міжнародною шкалою дорівнює -273,15 ОС.

Наряду з вказаними температурними шкалами ще знаходять своє використання такі шкали, як шкала Реомюра (1 OR = 1,25 OC) та шкала Фаренгейта (1F = 5/9 OC).

В рішенні Міжнародного комітету мір і ваги термодинамічна температурна шкала признана основною.1 Поджаренко В.О. та ін. Метрологія та вимірювальна техніка. Для самостійної роботи студентів та виконання курсових робіт. Вінниця: ВДТУ, 2000 - 65с.

2. Поджаренко В.О., Кухарчук В.В. Вимірювання і компютерно- вимірювальна техніка. -Київ : НМК ВО, 1991.

3. Основы метрологии и электричесике измерения: Учебник для вузов / Б.Я.Авдеев, Е.М.Антонюк, Е.М.Душин и др.; Под ред. Е.М.Душина.-Л.: Энерго-атомиздат, 1987. - 480 с.

4. Электрические измерения электрических и неэлектрических величин. Под ред. Е.С.Полищука.-К.:Вища шк. Головное изд-во, 1984.-359 с.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?