Характеристика книги "Майдан і Церква: хроніка подій та експертна оцінка". Визначення ролі Церкви на Майдані як активного учасника утвердження громадянського суспільства. Оцінка реакції Церкви на ті події як приклад поведінки дійсно віруючих людей.
При низкой оригинальности работы "Церква - активний учасник утвердження громадянського суспільства (Майдан 2013-2014 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Церква - активний учасник утвердження громадянського суспільства (Майдан 2013-2014 рр.)У назві нашої книги «Майдан і Церква: хроніка подій та експертна оцінка» (К., 2014) зафіксовано проблемний стрижень, на який нами нанизувалися всі ілюстративні документи та експертні оцінки: співпричетність Майдану (а він є дієвою моделлю громадянського суспільства, що постала в сучасній Україні у відповідь та на противагу грубим спробам влади зупинити історично-духовний поступ народу, закапсулювавши Україну в попередніх формах устрою життя та свідомості) і Церкви - такої релігійної спільноти, що формується відповідно до духовних потреб і запитів громадянського суспільства та стає його невідємним рівноправним субєктом. Почавшись 30 листопада 2013 року - ключового пункту морально-аксіологічного виклику церквам, потік зібраних ілюстративних документів переривається кінцем лютого 2014 року, коли, за нашим міркуванням, через обєктивні обставини (російська агресія щодо України й наступна анексія Криму та сепаратистський тероризм на сході України) церкви були змушені звернути свою увагу на інші, ніж взаємодія з громадянським суспільством, теми. Грушевського 19 січня 2014 р.; розгін мирної демонстрації до Верховної Ради 18 лютого 2014 р.; спроба зачистки Майдану й розстріл владою майданівців 18-20 лютого 2014 р. Такі гарячі й трагічні події були не лише інформаційним приводом для церков та релігійних організацій, а чи ж окремих релігійних діячів, але й місцем вияву їх справжньої життєвої позиції та тієї суспільно-духовної ролі, яку вони на себе готові були брати. Тож надзвичайно важливим є доповнення документальної частини експертними матеріалами, у яких фахівці-релігієзнавці, теологи, філософи, політологи, правовики й журналісти осмислювали Майдан та Церкву за допомогою притаманного їм науково-гуманітарного інструментарію і спираючись на безпосередній досвід своєї присутності на Майдані. Російські релігієзнавці в більшості не лише не сприймали запропонований українськими колегами науковий аналіз, але й прямо заперечували як можливість присутності церкви та релігійних ідей в події (Євро)Майдану, так і саму цю історичну подію як Революцію Гідності, в основі якої перебувають світоглядні трансформації, спровоковані також і попередньо засвоєними традиційними релігійними ідеями.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
