Церковне землеволодіння на Правобережній Україні кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ століття - Автореферат

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦЕРКОВНЕ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ КІНЦЯ XVIII - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯРобота виконана на кафедрі українознавства і філософії Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент КРИСЬКОВ АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя, доцент кафедри українознавства і філософії ПІНЧУК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, Інститут історії НАН України, завідувач відділом української історіографії кандидат історичних наук, доцент Захист відбудеться 30.06.2006 р. о _14____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.01 у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 69063, м.Для вичерпної характеристики соціально-економічного розвитку суспільства у той чи інший період його історії, форм власності на засоби виробництва, організації виробничого процесу та суспільного розподілу, масштабів й форм виробництва, необхідно враховувати різноманітні сторони господарського розвитку, в тому числі і господарську діяльність церкви, яка відігравала важливу роль в економічному житті держави. Звернення до розвитку церковного землеволодіння на Правобережній Україні кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. зумовлено ще й тим, що в українській історіографії на сьогодні немає узагальнюючої праці, яка б розкривала проблеми, повязані з маєтками духовенства зазначеного періоду. Наступним, важливим моментом, який визначає необхідність вивчення даної проблеми, є той факт, що сільське господарство Правобережної України представляло собою сферу активного втручання духовенства і експлуатації ним селянської праці. Актуальність теми визначається необхідністю застосування в сучасних умовах при реформуванні аграрного сектора економіки України історичного досвіду існування господарських форм сільськогосподарського виробництва адже багато явищ і процесів, які відбувалися в кінці XVIII - першій половині ХІХ ст., проявляються у нових умовах і на новій основі в Україні. Однією з характерних рис аграрного ладу Правобережної України кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. було тривале збереження в структурі землеволодіння церковних маєтків.Підсумовуючи аналіз дореволюційної історіографії слід зауважити, що для неї характерним було насичення статистичним матеріалом, багато робіт носило описовий характер, вона недостатньо висвітлювала соціально-економічну історію церкви, а вдавалася здебільшого до критики римо-католицької та уніатської церков, возвеличення православя. В сучасній історіографії зявляються нові підходи до вивчення церковної проблематики, можна зустріти неупереджену характеристику соціально-економічного становища церкви на Правобережжі в кінці XVIII - першій половині ХІХ ст., прослідкувати зміни в церковному землеволодінні й оцінити роль господарства маєтків духовенства в системі тогочасних аграрних відносин. Крижанівського, який висвітлив масштаби й характер господарської діяльності церкви на Правобережній Україні у XVIII та ХІХ ст., дослідив велике землеволодіння єпископів і найбільших монастирів, дрібніші маєтки інших церковних власників, розкрив основні риси господарського ладу маєтків духовенства, становище селянства в них, зясував головні засади політики Речі Посполитої та Росії щодо церковного землеволодіння. В нових умовах церква зберігала за собою населені маєтки, але вона не могла набувати нових володінь, маєтки, що були в її руках розглядалися як державні, передані духовенству як корпоративному власнику в користування з обмеженням прав розпоряджатися ними. церковне землеволодіння правобережна україна У звязку з цим уряд наділяв землею парафіяльні церкви в казенних маєтках відповідно до кількості землі, яка належить кожному маєтку, тобто, де на душу населення було більше ніж 15 дес. землі, там нарізали потрійну пропорцію (99 дес.), де селяни мали від 12 до 15 дес., там нарізали церкві подвійну пропорцію (66 дес.), де селяни мали від 8 до 12 дес., там нарізали 49,5 дес.

Основний зміст дисертації