Церковне покарання "єпитимія" та його застосування для священнослужителів і причту в Подільській губернії (кінець ХVІІІ - середина 50-х рр. ХІХ ст.) - Статья
Дослідження архівних матеріалів, публікацій періодичних видань щодо питання про застосування церковної єпитимії. Причини та результати застосування такого покарання на прикладах з життя Подільської православної єпархії в кінці ХVІІІ - середині ХІХ ст.
При низкой оригинальности работы "Церковне покарання "єпитимія" та його застосування для священнослужителів і причту в Подільській губернії (кінець ХVІІІ - середина 50-х рр. ХІХ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Церковне покарання "єпитимія" та його застосування для священнослужителів і причту в Подільській губернії (кінець XVIII - середина 50-х рр.В статті на основі документальних і архівних матеріалів, публікацій періодичних видань розкрите питання про застосування єпитимії - одного з церковних покарань для церковного кліру всіх рангів, яке застосовувалось, починаючи з часів становлення та розвитку християнської церкви в усіх її патріархіях, зокрема й у Російській православній церкві і її єпархіях. На численних прикладах з життя Подільської православної єпархії зазначеного періоду, використовуючи матеріали державних архівів Хмельницької і Вінницької областей, автор аргументовано розкриває причини та результати застосування церковними ієрархами такого покарання для священиків, монахів, дияконів, паламарів, псаломщиків і інших представників церковного кліру як єпитимія. Також виявлено та проаналізовано такі види єпитимії як самовільні відїзди священнослужителів із приходів, побиття дворян, непослух вищому начальству, порча Святих Дарів, грубість, пянство, таємне проведення церковних таїнств поза церквою, невидача біглих поміщицьких селян, побої селян і причту, домагання плати за проведення релігійних обрядів, незаконне застосування вогнепальної зброї та ін. До епохи Петра І, який ліквідував патріаршество в Російській імперії, вся повнота влади щодо накладання різних покарань належала архієреям, які могли згідно з церковними канонами накладати єпитимії і навіть анафеми (прокляття, відлучення від церкви). Це стосувалося покарань аж до анафеми за тяжкі злочини (вбивства, самогубство, засудженим до смертної кари, втопленикам, розбійникам тощо) і до різного роду єпитимій (тимчасове відлучення від богослужінь, здійснення певної кількості поклонінь протягом якогось періоду, читання богослужбових книг, відлучення від сповіді і причастя, за перелюбство, кровозмішання тощо).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
