Основні види печаток християнських конфесій на території України. Історія конфесійної сфрагістики та законодавчі акти і норми, які регулювали на використання релігійних печаток. Емблематичний ряд, шляхи персоніфікації зображень на пам"ятках та їх легенди.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИНа основі вперше залученого до наукового обігу джерельного матеріалу вивчено церковні (римо-та греко-католицькі, православні, протестантські) печатки Київщини, Поділля і Волині. Зясовуються зображення та написи на римо-католицьких, православних, протестантських та уніатських печатках. Визначається причинно-наслідковий звязок між історією парафії та малюнком на її печатці. Характеризуються форми, розміри, матеріал виготовлення печаток, зауважується спосіб їх прикладення до документу. Виявлено, що конфесійні сфрагіси є важливим джерелом для вивчення історії храмів, генеалогії духівництва, особливостей взаємовідносин Церкви та держави, історичної географії, геральдики, емблематики, дипломатики.У дисертації досліджуються сфрагіси (грецьк. ??????? - печатка) християнських установ та духівництва Правобережної України (в межах Київської, Подільської та Волинської губерній) 1793-1917рр. Вивчення памяток цих конфесій зумовлене широким представництвом останніх у цьому регіоні. Тому важливим буде поглянути через призму церковної сфрагістики методи інкорпорації Росією приєднаних земель, імперську політику по відношенню до християнських конфесій (зокрема, стосовно перетворення Церкви в часі секуляризації її власності у казенне відомство), визначити особливості юридичних стосунків держави та Церкви. За характером та змістом їхні дослідження являли собою невеличкі повідомлення про памятки, де подано описи печаток - форма, матеріал, з якого вони виготовлялися. Виробити методику опрацювання релігійних печаток: науковий опис малюнків, написів, встановити матеріал виготовлення сфрагістичних відбитків, зясувати способи та місце прикладення печаток на документах. Предметом дослідження є написи, зображення, форми, розміри печаток римо-католицьких, православних, уніатських та протестантських інституцій (храмів, монастирів, бібліотек, навчальних закладів, консисторій, капітул, благочинь, деканатів) та духівництва (священиків, єпископів, деканів, візитаторів, архімандритів, єпархіальних спостерігачів), різновиди документів, на яких зафіксовано сфрагіси.Однією з перших робіт в українській історіографії, в якій знаходимо відомості про церковні печатки, є стаття історика митрополита Євгенія Болховітінова “Примечание на грамоту великого князя Мстислава Владимировича и сына его Всеволода Мстиславовича, удельного князя новгородского, пожалованную Новгородскому Юрьеву монастырю"(1818 р.). Чи не найстаршою роботою в українській історіографії, у якій подибуємо інформацію про герби римо-католицького священства (емблеми яких знаходили місце на печатках) є стаття відомого історика церкви С. Вона торкнулась суміщення функцій печатки як “посвідчення особи” та “закриття змісту документу” (при переказі листів, розпоряджень та ін.). У монографії “Пячаткі старажытнай Беларусі” (1993р.) автор зупиняється переважно на печатках православної та уніатської конфесій, не оглядаючи сфрагіси католицьких інституцій. У третьому розділі - “Характеристика sigillumib православних, греко-католицьких та лютеранських установ та духівництва” досліджено малюнки та легенди печаток церков, кірх, духовних правлінь, монастирів, благочинь, консисторій, митрополичих будинків, братств, бібліотек, освітніх установ, духівництва, а також технічні особливості цього типу памяток (форма, розмір, матеріал, особливості супроводу документації).