Основні види печаток християнських конфесій на території України. Історія конфесійної сфрагістики та законодавчі акти і норми, які регулювали на використання релігійних печаток. Емблематичний ряд, шляхи персоніфікації зображень на пам"ятках та їх легенди.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИНа основі вперше залученого до наукового обігу джерельного матеріалу вивчено церковні (римо-та греко-католицькі, православні, протестантські) печатки Київщини, Поділля і Волині. Зясовуються зображення та написи на римо-католицьких, православних, протестантських та уніатських печатках. Визначається причинно-наслідковий звязок між історією парафії та малюнком на її печатці. Характеризуються форми, розміри, матеріал виготовлення печаток, зауважується спосіб їх прикладення до документу. Виявлено, що конфесійні сфрагіси є важливим джерелом для вивчення історії храмів, генеалогії духівництва, особливостей взаємовідносин Церкви та держави, історичної географії, геральдики, емблематики, дипломатики.У дисертації досліджуються сфрагіси (грецьк. ??????? - печатка) християнських установ та духівництва Правобережної України (в межах Київської, Подільської та Волинської губерній) 1793-1917рр. Вивчення памяток цих конфесій зумовлене широким представництвом останніх у цьому регіоні. Тому важливим буде поглянути через призму церковної сфрагістики методи інкорпорації Росією приєднаних земель, імперську політику по відношенню до християнських конфесій (зокрема, стосовно перетворення Церкви в часі секуляризації її власності у казенне відомство), визначити особливості юридичних стосунків держави та Церкви. За характером та змістом їхні дослідження являли собою невеличкі повідомлення про памятки, де подано описи печаток - форма, матеріал, з якого вони виготовлялися. Виробити методику опрацювання релігійних печаток: науковий опис малюнків, написів, встановити матеріал виготовлення сфрагістичних відбитків, зясувати способи та місце прикладення печаток на документах. Предметом дослідження є написи, зображення, форми, розміри печаток римо-католицьких, православних, уніатських та протестантських інституцій (храмів, монастирів, бібліотек, навчальних закладів, консисторій, капітул, благочинь, деканатів) та духівництва (священиків, єпископів, деканів, візитаторів, архімандритів, єпархіальних спостерігачів), різновиди документів, на яких зафіксовано сфрагіси.Однією з перших робіт в українській історіографії, в якій знаходимо відомості про церковні печатки, є стаття історика митрополита Євгенія Болховітінова “Примечание на грамоту великого князя Мстислава Владимировича и сына его Всеволода Мстиславовича, удельного князя новгородского, пожалованную Новгородскому Юрьеву монастырю"(1818 р.). Чи не найстаршою роботою в українській історіографії, у якій подибуємо інформацію про герби римо-католицького священства (емблеми яких знаходили місце на печатках) є стаття відомого історика церкви С. Вона торкнулась суміщення функцій печатки як “посвідчення особи” та “закриття змісту документу” (при переказі листів, розпоряджень та ін.). У монографії “Пячаткі старажытнай Беларусі” (1993р.) автор зупиняється переважно на печатках православної та уніатської конфесій, не оглядаючи сфрагіси католицьких інституцій. У третьому розділі - “Характеристика sigillumib православних, греко-католицьких та лютеранських установ та духівництва” досліджено малюнки та легенди печаток церков, кірх, духовних правлінь, монастирів, благочинь, консисторій, митрополичих будинків, братств, бібліотек, освітніх установ, духівництва, а також технічні особливості цього типу памяток (форма, розмір, матеріал, особливості супроводу документації).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
