Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці. Методика аналізу сучасної американської промови. Сучасні американські церемоніальні промови як різновид політичного дискурсу. Лінгвокультурні особливості сучасної американської церемоніальної промови.
У сучасній лінгвістиці політичний дискурс досліджується як джерело неологізмів, як простір, в якому реалізуються аргументативні стратегії, як сфера, де формується ідіостиль політиків; вивчаються також особливості вербального оформлення виборчих кампаній політичних партій, техніка переговорів, моделі вирішення конфліктних ситуацій. Підвищення інтересу до вивчення різних, в тому числі лінгвістичних особливостей сучасних американських церемоніальних промов, зумовлене низкою причин, серед яких найголовнішими виступають поєднання вербальних і невербальних компонентів у комунікації та диверсифікація політичного дискурсу, що зумовлена розвитком інформаційних технологій. A.Beard; M.Edelman; N.Fairclough; J.Grunert; J.Humes; R.Oliver; Th.O.Sloane; S.Thorne), вивчає проблеми жанрів політичного мовлення й особливості їхнього функціонування на матеріалі англійської (А.Д.Бєлова; Д.О.Бокмельдер; Н.В.Веселова; О.В.Гайкова; М.П.Дворжецька; М.П.Дякова; Г.Л.Жуковець; П.Г.Крючкова; К.В.піщікова; О.Є.Рожкова; Г.Л.Рябоконь; Л.Л.Славова; В.А.Ущина; О.С.Фоменко; Л.О.Штакіна; О.Т.Юданова; R.Denton; B.Franklin; G.Seidel); французької (М.Д.гулей), німецької (М.О.Діденко; О.Д.Петренко; Д.О.Петренко; J.Bock; H.J.Giegerich), російської (Г.О.Намінова; О.Л.Михальова; Т.Г.Федотовських; А.П.Чудінов; О.В.Шевчук), української (С.Т.Онуфрів; К.С.Серажим; І.В.Стецула), іспанської (М.Н.Коваль; Н.М.Попова) та італійської (О.В.Пономаренко) мов. Мета роботи - дослідити принципи організації сучасних американських церемоніальних промов. проаналізувати прецедентні феномени як засоби передачі культурно значимої інформації в текстах сучасної американської церемоніальної промови;Крім того, дискурс тлумачиться як особливий засіб вираження певної ментальності, він передбачає та утворює ідеального адресата, який розуміє усі пресупозиції сформульовані в тексті і для якого дискурс-монолог набуває форми діалогу. Крім того, дискурс тлумачиться як особливий засіб вираження певної ментальності, він передбачає та утворює ідеального адресата, який розуміє усі пресупозиції сформульовані в тексті і для якого дискурс-монолог набуває форми діалогу. Вони вважають, що «висловлення» та «дискурс» (на відміну від «тексту») можуть вживатися як у значенні процесу (діяльності), так і у значенні результату цієї діяльності (її продукту). За визначенням інших дослідників, текст стає дискурсом внаслідок інтерпретаційної діяльності адресата, коли наповнюється індивідуальним, особистим змістом; дискурс реалізується в тексті, зумовлений різними видами діяльності адресата - когнітивною, психологічною, естетичною, тощо. З іншого боку, висуваючи тезу, щодо тексту як будь-якого дискурсу, зафіксованого на письмі, лінгвісти визнають той факт, що спочатку цей дискурс необхідно було виголосити, тобто кожен текст був спершу мовленням, а писемність зберігає дискурс для індивідуальної та колективної памяті.Політичний дискурс в різноманітних проявах, з одного боку, мобільно реагує на зміни, що відбуваються в суспільстві, відбиваючи його актуальні проблеми, з іншого боку, є транслятором традицій і цінностей того або іншого національно-лінгвокультурного співтовариства. Особливий інтерес становить передвиборний дискурс, оскільки в період проведення виборчих кампаній значно збільшується активність як самих політичних діячів, так і політологів і журналістів, що освітлюють конкретну політичну подію, що призводить до появи різноманітного матеріалу агітаційного характеру в усіх засобах масової інформації. До усної форми політичного дискурсу відносять публічні виступи політиків, їхні виступи на радіо, по телебаченню, інтервю, прес-конференції, парламентські дебати, теле-та радіоновини. У політичному дискурсі соціальність мови проявляється у мовному оформленні соціально-вагомих подій та особливостях адресантно-адресатної конфігурації, коли адресатом виявляється соціум. На політичний дискурс впливають позамовні фактори ідеологічного змісту - фактори свідомого впливу на мову (ідеологія, пропаганда, ідеологічне осмислення мовних одиниць, лексикон та мовлення політиків), макросоціальні (масова комунікація) та мікросоціальні фактори (феміністський рух, боротьба представників етнічних меншин за свої права).Таке розуміння звязку "оратор - слухачі" дозволяє оцінити публічну промову як діалог між оратором та слухачами в протилежність до загальнопоширеної думки про односторонність монологічного мовлення. Нерідко, починаючи промову з відкритого діалогу (експліцитна взаємодія), оратор переходить до прихованого діалогу (імпліцитна взаємодія). Репліка розглядається нами як складова публічної промови, яка є проявом імпліцитного звязку між оратором та аудиторією, тобто виступає мовленнєвим засобом діалогізації промови. На основі узагальнення різних тлумачень понять «імідж», «комунікативний імідж» визначимо комунікативний імідж як сукупність мовленнєвих стандартів поведінки (ролей), механізмів і засобів їх реалізації, що використовуються комунікантом, наділеним певним соціальним та професійним статусом, з метою
План
Зміст лінгвістичний церемоніальний промова американський
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНА АМЕРИКАНСЬКА ЦЕРЕМОНІАЛЬНА ПРОМОВА, ЯК ЧАСТИНА ДИСКУРСУ
1.1 Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці
1.2 Політичний дискурс
1.3 Промова та імідж політика-промовця
1.4 Методика аналізу сучасної американської промови
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ АМЕРИКАНСЬКІ ЦЕРЕМОНІАЛЬНІ ПРОМОВИ ЯК РІЗНОВИД ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ
2.1 Лінгвокультурні особливості концептополя сучасної американської церемоніальної промови
2.2 Прецедентні феномени як засоби передачі культурно значимої інформації в текстах сучасної американської церемоніальної промови
2.3 Засоби вербалізації емоційно-експресивної номінації в текстах сучасної американської церемоніальної промови
2.4 Специфіка інавгураційної промови презединтів США
Висновки до розділу 2
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОДАТКИ
Вывод
Аналіз текстів сучасної американської церемоніальної промови доводить ключове значення концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, який втілює ідею єдності та консолідації американського суспільства заради збереження спільних національних цінностей. Як лінгвокультурна одиниця ключовий концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ має трикомпонентну структуру.
Поняттєва складова досліджуваного концепту утворюється значенням таких лексичних одиниць, як: 1) займенники-інклюзивні квантифікатори: we, our, all, both, every, each, everybody, everyone тощо; 2) іменники: the United States, the USA, America, Americans, unity, community, nation; 3) прикметники: American, national, common; 4) дієслово unite та його словоформи unites, united; 5) прислівник together.
Застосування відповідних дослідницьких процедур до текстів САЦП дає підстави вивести дефініцію ключового концепту:“Togetherness - we / all of us, Americans, and everybody / everyone / each / every member of American unity / community / nation in the composition of the United States / the USA, united together both in joy and trouble to preserve our common national values for further generations of America, by this emphasizing the great power of our unity.” (“Єднання - це всі ми, американці, та кожний представник американської спільноти / нації у складі Сполучених Штатів Америки, обєднані разом як у радощах, так і в біді, щоб зберегти наші спільні національні цінності для наступних поколінь Америки, у такий спосіб наголошуючи на міцності нашої згуртованості”).
Образна складова концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ обєктивується низкою концептуальних метафор з такими асоціаціями: єднання - це спільне щасливе майбутнє; єднання - це державна та національна єдність; єднання - це дружба, співпраця; єднання - це збереження національних ідеалів, цінностей. Метонімія є іншим способом формування нового знання про „єднання” у текстах САЦП. У матеріалі спостереження виокремлюються приклади метонімій, що обєктивуються номінативними одиницями, які позначають назви країни, та номінативними одиницями, в яких відбувається перенесення значення з частини на ціле - вказівка на характерні людині ознаки.
Ціннісна складова концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ характеризується позитивним змістом оцінних конотацій проаналізованих висловлень, які вербалізують концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, що багато в чому пояснюється природою церемоніального мовлення, метою якого є обєднати та консолідувати суспільство шляхом експлікації його провідних цінностей.
Прецедентні феномени є одночасно одиницями збереження культурної інформації та поширення інтертекстуальних звязків, про що свідчить часте звернення ЦП до відомих імен, висловлень, ситуацій та текстів.
Прецедентні імена в текстах САЦП поділяються на: 1) імя-символ, що вказує на деяку еталонну сукупність певних якостей; 2) індивідуальне імя, повязане із загальновідомою ситуацією для носіїв мови, як правило, прецедентною.
Прецедентні висловлення в САЦП включають текстові ремінісценції та цитати. Визначальною рисою досліджуваних текстів ЦП є часта апеляція до фрагментів тексту священної Біблії з використанням такого різновиду текстової ремінісценції, як алюзія.
Емоційно-експресивна номінація текстів САЦП реалізується шляхом уживання експресивних мовнориторичних засобів, а саме засобів вираження емфази, що включають: емфатичні лексичні одиниці; риторичний прийом „експлетив”; дієслово-підсилювач do; емфатичні займенники; засоби епістемічної модальності; емфатичні конструкції it is worth Ving, it was…that/who, стилістичних фігур метафори, іронії, а також зразків гумористичних ситуацій, що завдяки своїй категоричності або експресивності привертають увагу адресата до найважливіших фрагментів тексту, тим самим впливаючи на формування думки останнього стосовно певних обєктів дійсності.Церемоніальна промова є гібридним типом тексту, який охоплює усне мовлення і письмовий текст в комунікативній єдності. Отже, з одного боку, ЦП є типом публічної комунікації, який обєктивує соціально марковану комунікативну подію в житті певної національної (етнічної) спільноти. Метою церемоніальної промови є обєднання суспільства заради збереження його цінностей та натхнення на подальші спільні справи шляхом наведення чисельних культурно-історичних прикладів, значущих для життя країни. Відповідно до функцій комунікації та інтенцій мовців виокремлюються такі види ЦП: похвальні промови (speeches of presentation), промови-подяки (speeches of acceptance), вітальні промови (greeting speeches), вітально-гостьові промови (speeches of introduction), дорадчі промови (speeches of inspiration), застільні промови (after-dinner speeches), памятні промови (commemorative speeches), які включають вшанувальні промови (speeches of tribute) та похоронні промови (eulogies).
З іншого боку, при аналізі тексту ЦП та інтенцій адресанта з позиції текстового аспекту важливим є поняття категорій тексту, що відображають найбільш загальні і суттєві його ознаки та виконують текстотвірну функцію. Облігаторними категоріями американської церемоніальної промови, які включають змістовно-структурні категорії, є когерентність і когезія, інформативість, інтертекстуальність, завершеність. Інваріантними категоріями для ЦП є категорії прагматичної спрямованості: адресатність, інтенційність, ситуативність, акцептабільність, а також категорії експресивності та оцінної модальності, що характеризують її як прагматичний тип тексту.
Серед підходів до вивчення текстів САЦП лінгвокультурний і лінгвопрагматичний тлумачаться як такі, що уможливлюють виокремлення культурно специфічних феноменів американської культури та сприяють визначенню засобів мовного впливу на адресата, у такий спосіб розкриваючи особливості американської ціннісної картини світу.
До основних одиниць лінгвокультурного дослідження відносяться культурний концепт та прецедентні феномени як носії культурно значущої інформації в текстах САЦП.
Концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ є ключовим у текстах САЦП, що підтверджують показники частоти вживання засобів його лексикалізації. Ідея єдності нації є характерною для американської церемоніальної промови, тому що саме вона експліцитно наголошує на спільності національних цінностей, які обєднують американців у єдине суспільство. Концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ як лінгвокультурна одиниця має трикомпонентну структуру, що включає поняттєву, образну та ціннісну складові.
Прецедентні феномени є одиницями збереження й трансляції культурно значущої інформації в текстах САЦП; вони характеризуються розгалуженою типологією, що охоплює за комунікативно-мовним параметром прецедентне імя, прецедентну ситуацію, прецедентне висловлення та прецедентний текст, вивчення яких сприяло виокремленню важливих культурно-історичних реалій у житті американської етноспільноти.
Експресивність стилістичної фігури і метафори в САЦП пояснюється її здатністю віддзеркалювати фундаментальні культурні цінності. Метафоричні образи завдяки своїм багатим асоціаціям пробуджують певні емоційні стани, впливають на адресата, допомагають глибше усвідомити подію або явище. Найбільш поширеними джерелами метафори в матеріалі дослідження є людина, її життя, переживання, основні цінності та оточуючий її світ. Визнання своєї національної винятковості - “American exceptionalism”, та сили національного духу, роль талановитої та активної людини в суспільстві знаходять відображення в метафоричній образності САЦП.
Тексти сучасної американської САЦП характеризуються частою апеляцією до зразків гумору та іронії. Обєкти гумору в текстах САЦП охоплюють: 1) соціально-побутові теми; 2) оточення близьких та друзів президента; 3) чинних політичних діячів США; 4) відомих соціально-політичних діячів різних часів; 5) дитячий фольклор. Приклади самоіронії колишнього президента Сполучених Штатів Америки Дж. Буша як обєкта іронічної оцінки, як правило, зустрічаються при його зверненні до теми сімейних відносин. Використання гумору й іронії впливає, перш за все, на створення дружньої атмосфери спілкування між адресантом та адресатом, на їхнє зближення, на покращення сприйняття й запамятовування основного тексту промови.
Список литературы
1. Барт Р. Лингвистика дискурса // Система моды. Статьи по семиотике культуры. Пер. с франц. - М., 2003. -С.457.
2. Бахтін М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. 2-е вид. - Львів, 2001. - С.407.
4. Борботько В.Г. Общая теория дискурса. Автореф. дис. … докт. филол. наук.. - Краснодар, 1998. -с.3.
5. Бурбело В.Б. Аксіологічні параметри дискурсу в перспективі історичного розвитку // Мовні і концептуальні картини світу. - Київ, 2003. - С.219.
6. Бурбело В.Б. Модель дискурсу в парадигмальному вимірі // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Іноземна філологія. Вип. 38. - Київ, 2004. - С. 81.
7. Герасимов В.И. К становлению «когнитивной грамматики» // Современные зарубежные грамматические теории. - М., 1985. - с.17.
8. Діденко М. О. Політичний виступ як тип тексту (на матеріалі виступів німецьких політичних діячів кінця 20 століття). Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. - Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова, 2001. - с.4-5.
9. Дорожкина Т.Н. Речевой имидж политического лидера // Социс. -1997.- №8. - С. 30-36.
10. Зацний Ю. А. 11 вересня 2001 року і поповнення словникового складу англійської мови / Ю. А. Зацний // Вісник СУМДУ. - 2002. - № 4 (37). - С. 75-79.
11. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик - М. : ИТДГК „Гнозис”, 2004. - 390 с.
12. Кибрик А.О. Анализ дискурса в когнитивной перспективе. Дисс. доктора филол. наук. - М.: Институт языкознания РАН, 2003. - 90 с.
13. Кохтев Н.Н. Ораторская речь: стиль и композиция. - М.: Изд-во МГУ, 1992. - с.11.
14. Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки XX століття): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.С. Фоменко; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 1998. - с.6.
15. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. - М.:Гнозис, 2003. - с.15.
16. Мацько Л. І. Риторика / Мацько О.: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2003. - с.135.
17. Почепцов Г.Г. Информационные войны. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. - с.179, 520-522.
20. Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд): Навч. посібник для спец. "Українська мова і література", "Мова і література" / Черкаський держ. ун-т ім. Богдана Хмельницького. - К.: Фітосоціоцентр, 1999. - с.37.
21. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми. - Полтава: Довкілля-К, 2008. - с.560-561.
22. Семенюк О. А. , Паращук В. Ю. Основи теорії мовної комунікації: навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. - К. : Ін Юре, 2009. - с.3.
24. Трошина Н.Н. Социокультурные параметры дискурса // Социолингвистика вчера и сегодгня. - М., 2004. - С.110.
25. Фуко М. Що таке автор? // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. -Львів, 2001. - С.602.
26. Charolles M., Combettes B. Contribution pour une histoire recente de lanalyse du discours // Langue francaise. №121. -P., 1999. - P.76-116.
27. Marlantes L. Terror war shifts views of the nation / L. Marlantes // The Christian Science Monitor, 16 January 2002. - P. 4.
28. The American Heritage Dictionary of the English Language [Електронний ресурс] - [4th edn.]. - Houghton Mifflin Company , 2004. - Режим доступу : http://www.answer.com/main.
29. Werry Chr. Rhetoric and reflexivity in cognitive theories of language / Chr. Werry // Language and communication. - 2005. - Vol. 25, № 1. - P. 377-397.
30. Стернин И. А. Речевое воздействие как интегральная наука // Режим доступу: www.comch.ru/~pr/stemin/articles_rus.html.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Commission speeches and public statements, 2009-2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sec.gov/news/2008speechalpha.shtml.
2. Commission speeches and public statements archive [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sec.gov/news/speech/speecharchive/2003speech.shtml.
3. Public statements [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.sec.gov/news speech/speecharchive/2006speech.shtml.
4. Some ways we will change // Center for politics and public affairs, 2001 [Електронний ресурс] - Режим доступу : 5. Terrorist organizations, 2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.terrorismfiles.org/organisations/al_qaida.html.
6. The White House, 2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.whitehouse.gov.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
