Історіографічні, джерелознавчі та методологічні засади дослідження цензурної політики. Становлення інституту радянської цензури за часів утвердження нового політичного режиму в Росії. Напрями радянської цензурної політики та механізми її реалізації.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦЕНЗУРНА ПОЛІТИКА В РАДЯНСЬКІЙ РОСІЇ У 1917 - 1929 РОКИРобота виконана на кафедрі російської історії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України. Іваненко Валентин Васильович, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри російської історії Ченцов Віктор Васильович, Академія митної служби України Державної митної служби України, ректор кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться “16” червня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за адресою: 49010, м.Більшість процесів у галузі культури та освіти значною мірою зумовлено відмовою від суворої державної регламентації в цій сфері суспільного життя, характерної для радянських часів, оскільки тоді цензура була невіддільною компонентою радянського державного устрою, в тому числі системи влади, була частиною життя суспільства та процесів, що в ньому відбувалися. Зникнення єдиної державної ідеології та цензури, на перший погляд, мало стати вирішальним кроком на шляху до отримання свободи. Цензурою, в широкому розумінні цього поняття, вважають усю систему інституцій та способів обмеження свободи слова. Дослідження змісту цензурної політики радянської Росії, аналіз структури тогочасних цензурних органів, форм та методів їх діяльності надає важливий матеріал для розуміння характеру політичної системи країни, дозволяє вийти на якісно новий рівень знань з історії радянської держави та діяльності її апарату. Як відомо, доки існує політика, доти в суспільстві існують відмінні соціальні та політичні інтереси й не зникає можливість відродження цензури.У першому розділі - “Історіографічні, джерелознавчі та методологічні засади дослідження” - визначено ступінь наукової розробки теми, охарактеризовано джерельну базу, викладено теоретико-методологічну основу дослідження, розкрито понятійно-термінологічний апарат. Горохоффа, Мак-Кро-Хілла, в яких досліджено радянську політичну систему та її складові - партійно-ідеологічний контроль і цензуру. Бабюха досліджено роль та місце органів цензури у системі політичного нагляду радянської України 1920 - 1930-х рр. Простежується звязок Головліту з вищим партійно-державним керівництвом УСРР та органами безпеки, його роль в організації контролю за українською культурою. Годун присвячена дослідженню особливостей діяльності партійно-державних органів цензури в культурно-освітніх установах і закладах в УСРР 1928 - 1938 рр. З-поміж сучасних українських досліджень вирізняється монографія О. Для прикладу: до першої черги належала агітаційна література та видання, що мали бути надруковані терміново; пята черга охоплювала видання, друк яких можна було відкласти без будь-яких збитків.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
