Хореографічна освіта як чинник формування національної свідомості. Принципи сучасної професійної освіти майбутніх вчителів хореографії: поєднання традицій і новаторства, системності та послідовності навчання, індивідуалізації та диференціації, наочності.
В умовах розбудови української державності зростає інтерес до проблеми відродження національної культури, прилучення молоді до її духовних скарбів. У таких умовах проблема підготовки педагогічних кадрів, накопичення інтелектуального потенціалу країни, набуває винятково важливого значення. Розвязання цієї проблеми передбачає: введення в практику науково обґрунтованих методик визначення потреби у спеціалістах, розробки професійно-кваліфікаційних характеристик, застосування найновітніших методик формування спеціалістів у вищий школі. Хореографічне мистецтво - один із самих масових і дійових засобів виховання, який має ефективний вплив на всебічний гармонійний розвиток особистості. Вона є джерелом національної самосвідомості, світорозуміння, акумулює етичну своєрідність українського народу, формує національний характер.Ткаченко та ін.) доводять, що підготовка майбутніх фахівців-хореографів українського народного танцю сприяє розвитку духовності особистості, формуванню національної самосвідомості, а також залученню студентів до народних надбань, традицій, звичаїв, побуту, що, зокрема, відображено в шедеврах народної творчості й хореографії. Система української освіти, сучасні суспільні тенденції естетизації її змісту, орієнтація на гармонійний розвиток кожного учня вимагають оновлення програм із профільних дисциплін для спеціальної професійної підготовки вчителя хореографії. Стає очевидною потреба удосконалити викладання спеціальних дисциплін, упровадження в навчально-виховний процес технологій, які сприяють підвищенню ролі наукового аналізу навчально-виховного процесу, його науково-методичного забезпечення, виявлення творчого потенціалу в навчальному процесі, застосування сучасних технічних засобів навчання. Хореографія - засіб естетичного виховання широкого профілю, її специфіка визначається різносторонньою дією на людину. Мистецтво хореографії має значні можливості виховання учнів, особливо молодшого шкільного віку, оскільки танець, а також повязані з ним ігри, рухові вправи, спів тощо розвивають розумові й фізичні здібності дітей, їхні почуття й творчу фантазію.Принцип передбачає системність як у роботі педагога (постійна робота над собою, опора на пройдене при вивченні нового матеріалу, вивчення нового матеріалу частинами, фіксування уваги студентів на важливих моментах, продумування системи занять), так і в роботі студентів (систематичне відвідування занять, повторення навчального матеріалу, виконання необхідних завдань, уважність на заняттях). Для створення, розвитку, поглиблення та закріплення звязків міжт окремими танцювальними рухами педагогу під час навчання необхідно послідовно вводити систему взаємозвязаних тренувальних вправ і завдань, тобто дотримуватися послідовної побудови матеріалу: від навчання елементам танцювальних та окремих хореографічних рухів поступово переходити до танців і груп танців, встановлюючи між ними відповідні звязки за складністю елементів, за характером і манерою їх виконання. Завдяки цьому принципу навчальний процес відбувається поетапно: від знань - до умінь, від умінь - до навичок, від вільного повторення та виконання танцювальних схем, рухів, комбінацій, етюдів і танців - до самостійного творення хореографічних образів. 221], слід створити таку систему навчання, яка б, з одного боку, забезпечувала повноцінний і гармонійний розвиток студентів, розвивала їх здібності, знання, уміння і навички із рухової активності, а з іншого - озброїла педагогів методикою диференційованого педагогічного впливу, заснованою на знаннях про особливості особистості студента, його фізичний розвиток та рухові можливості. Педагогічні дослідження фахівців у галузі хореографії (І.Антипової, Г.Березової, А.Ваганової Є.Зайцева та ін.) переконують, що в процесі оволодіння спеціальними хореографічними знаннями та практичними вміннями необхідно враховувати індивідуальні особливості кожного студента, зокрема у період навчання хореографії особливу увагу слід приділяти індивідуально-диференційованому підходу, за яким варто враховувати не лише індивідуальні можливості студентів, але й активно впливати на формування їх особистісного хореографічного досвіду, професійних знань, умінь і навичок, максимально розвивати природні здібності.Професійна майстерність майбутнього вчителя хореографії представляє собою поєднання загальнопедагогічних здібностей із мистецтвом відтворення танцювальних умінь та навичок, а, отже, потребує комплексної, довготривалої підготовки в системі педагогічної освіти. Комплексний характер професійної підготовки майбутнього учителя хореографа передбачає вивчення студентами цілого спектру спеціальних курсів, спрямованих на формування основних якостей як педагога-балетмейстера, так і хореографа-виконавця. Крім того, навчальним планом передбачено викладання спецкурсів та спецпрактикумів, тематика яких щорічно визначається профільною кафедрою і висвітлює актуальні проблеми розвитку хореографічного мистецтва, інноваційні методики викладання хореографії, творчий досвід авторських танцювальних шкі
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Професійна освіта як необхідна умова підготовки фахівця-хореографа
1.1 Хореографічна освіта як чинник формування національної свідомості
1.2 Принципи сучасної професійної освіти майбутніх вчителів хореографії
Розділ 2. Підготовка майбутніх педагогів-хореографів у системі вищої освіти України
2.1 Особливості професійної підготовки майбутніх вчителів-хореографів у системі педагогічної освіти
2.2 Географічні центри хореографічної освіти сучасної України
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
