Центральна гемодинаміка і її вегетативна регуляція в молодих здорових осіб при різних типах погоди - Автореферат

ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ІМ. О.О. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЦентральна гемодинаміка і її вегетативна регуляція в молодих здорових осіб при різних типах погоди. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і підсумки нового вирішення питань залежності функціонального стану організму людини від факторів навколишнього середовища. Зокрема, показано зміни центральної гемодинаміки і вегетативної регуляції серцевої діяльності в молодих здорових осіб при різних типах погоди. Встановлено, що при несприятливому ІІІ типі погоди знижується рівень функціональних резервів серцево-судинної системи. Реактивність серцево-судинної системи при ІІІ типі погоди під час ортостатичної проби характеризувалася істотним зменшенням серцевого викиду і збільшенням загального периферичного опору судин.Встановлено, що однією із перших на дію несприятливих погодних факторів реагує вегетативна нервова система, що відповідно викликає зміну діяльності серцево-судинної системи і практично всіх органів і систем та організму в цілому (Колосова О.А., Миндлина Г.Э., 1987, Давыдова О.В. и соавт., 1995). У літературі наводяться дані про особливості реагування серцево-судинної системи в людей із ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою при дії окремих елементів погоди (Зырянова Т.М. и соавт., 1990, Гасанов Н.А., 1990,). Проте, недостатньо уваги приділено вивченню особливостей стану серцево-судинної системи у практично здорових людей при різних типах погоди, хоча вони складають основну частину працездатного населення. Зовсім мало є повідомлень, в яких би розкривалися механізми адаптивних процесів з боку серцево-судинної системи при тих, чи інших типах погоди в людей, які проживають в умовах помірного клімату, який характерний для України. Практично не зясованими залишаються питання реактивності серцево-судинної, а також вегетативної нервової системи у здорових молодих осіб при проведенні функціональних проб, що не дозволяє в повній мірі провести оцінку функціональних резервів організму при різних типах погоди.Стан напруження механізмів адаптації при І типі погоди встановлено у 5 (20,8 %), в умовах ІІ типу у 7 (30 %), а при ІІІ типі у 10 (41,7 %) обстежуваних. Середні арифметичні значення ПТ в умовах ІІ і ІІІ типів погоди були нижчими в порівнянні з І, але достовірна відмінність встановлена тільки з погодою ІІ типу (РІ-ІІ<0,05). Середні арифметичні значення САТ в умовах ІІ і ІІІ типів погоди були нижчими в порівнянні з І типом, але тільки при ІІ типі нами встановлена достовірна відмінність цього показника в порівнянні з І типом (РІ-ІІ <0,05). На 10 хвилині АОП при ІІ і ІІІ типах погоди зберігалася тенденція до зниження УІ, тоді як при І типі відбулося зростання цього показника по відношенні до 5 хвилини АОП і він при І типі був достовірно вищим у порівнянні з ІІІ типом (РІ-ІІІ <0,02) та ІІ типом погоди (РІ-ІІ <0,05). Середнє арифметичне значення Zo при ІІ і ІІІ типах погоди було вищим у порівнянні з І типом, проте достовірна відмінність знайдена тільки з погодою ІІ типу (РІ-ІІ <0,05).Зокрема, показано зміни центральної гемодинаміки і вегетативної регуляції серцевої діяльності в молодих здорових осіб при різних типах погоди. Реактивність серцево-судинної системи на ортостатичну пробу при ІІ і ІІІ типах погоди, у порівнянні з І типом, характеризується прогресуючим зниженням серцевого викиду і зростанням загального периферичного опору судин.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ