Центральні механізми регулювання рефлекторної активності м’язів передпліччя людини в умовах термостимуляції кисті - Автореферат

ЦЕНТРАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ РЕФЛЕКТОРНОЇ АКТИВНОСТІ М?ЯЗІВ ПЕРЕДПЛІЧЧЯ ЛЮДИНИ В УМОВАХЗ дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ-33, вул. Виявлено, що при застосуванні обох видів термостимуляції кисті відбувалося послаблення реципрокного гальмування мотонейронного пулу m. Центральные механизмы регуляции рефлекторной активности мышц предплечья человека в условиях термостимуляции кисти. Выявлено, что при холодовом и тепловом воздействии на кисть происходит модуляция рефлекторной возбудимости мотонейронного пула исследуемой мышцы: средняя величина Н-ответа, регистрируемого в термонейтральных условиях, снижается при охлаждении кисти и увеличивается при нагревании. Предполагается, что поступление информации от терморецепторов кисти ко всем сегментам спинного мозга, откуда иннервируются мышцы верхней конечностей, может вызывать подобные изменения возбудимости моторных ядер этих мышц.Вважають, що однією з важливих причин вказаного явища є модуляція стану нервово-мязового апарату внаслідок рефлекторних впливів від терморецепторів шкіри, що збуджуються у тих або інших температурних умовах, на нервові структури, які здійснюють регуляцію і контроль мязового скорочення [Тлеулин, 1982; Лупандин, Кузьмина, 1990; Meygal et.al., 1996]. У електрофізіологічних дослідженнях показаний кінцевий ефект температурних впливів стосовно регуляції у таких умовах мязової діяльності - модуляція функціональної активності пулів мотонейронів, які іннервують ті чи інші мязи тіла [Чемерис, 1979; Bell, Lehmann, 1987; Белоусов та співав., 1988; Тлеулин та співав., 1990], продемонстрована також на рівні окремих рухових одиниць [Мейгал та співав., 1997, 1999]. При цьому інформація про зміни температури навколишнього середовища надходить у нервові центри як від терморецепторів [Клейнбок, 1986; Габдуллина, Клейнбок, 1992], так і від інших шкірних рецепторів внаслідок залежності їх активності від температури [Зевеке, 1977; Цирульников та співав., 1992; Баринова, 2001]. Тому застосування вказаного методу в умовах термостимуляції кисті може сприяти виявленню нервових механізмів, за допомогою яких відбуваються координовані зміни стану нервово-мязового апарату при тепловому і холодовому впливах на шкіру. Мета роботи - виявити впливи теплової і холодової стимуляції кисті на регуляцію рефлекторної збудливості мотонейронного пулу променевого згинача запястка (m. flexor carpi radialis, m.Ми використовували загальноприйняту методику реєстрації рефлекторних відповідей мяза верхньої кінцівки, викликаних чрезшкірним подразненням 1а-аферентних волокон, іннервуючих мотонейрони цього мяза (Н-рефлексометрію). Через уніполярний нашкірний срібний електрод діаметром 5 мм, мяко фіксований над проекцією n. medianus у кубітальній ямці, від стимулятора подавали поодинокі прямокутні поштовхи струму тривалістю 1,0 мс. Силу подразнення підбирали для кожного з тестованих такою, щоб стимул у відсутність будь-якої термостимуляції кисті викликав Н-відповідь m. Fcr, амплітуда якої (від вершини позитивного до вершини негативного піку відповідного ЕМГ-потенціалу) становила 50% величини максимальної рефлекторної відповіді мяза. Нейтральна температура води дорівнювала 33 °С; для охолодження кисті використовували воду температурою 24 °С, а для нагрівання - 42 °С, що відповідало оптимальним температурам для активації холодових і теплових рецепторів шкіри [Hensel, 1981; Габдуллина, Клейнбок, 1992 та ін.].Посилення стимуляції n. medianus призводило до прояву добревідомої динаміки амплітуди Н-відповіді і М-відповіді, що при цьому зявлялися [Коц, 1975 та ін.]. Fcr по відношенню до величини Н-відповіді, що була зареєстрована у відсутність будь-якої термостимуляції (рис. Середнє значення амплітуди Н-відповіді в умовах як термонейтральності, так і нагрівання або охолодження кисті (в останніх двох випадках збільшена та зменшена відповіді відповідно) зберігалося практично на тих самих рівнях при тестуванні на першій, третій, шостій та десятій хвилинах термовпливів. Оскільки амплітуда Н-відповіді залежить головним чином від кількості мотонейронів, які залучені у рефлекторну реакцію, слід вважати, що стимуляція теплових рецепторів шкіри кисті призводила до збільшення тієї частини мотонейронного пулу, в якій стандартна тест-стимуляція n. medianus викликала надпорогові відповіді (ЗГСП перевищували поріг, і генерувалися ПД). Нерівномірний прояв послаблення різних фаз реципрокного гальмування флексорної Н-відповіді у таких умовах (з урахуванням того, що рефлекторна відповідь на поодиноке подразнення n. medianus була зниженою) може вказувати на складну природу тих впливів на стан сегментарного нейронного апарату, які виникали внаслідок надходження імпульсів від холодових рецепторів шкіри до центральних структур рухового контролю.При нагріванні кисті спостерігається збільшення, а при охолодженні - зменшення амплітуди Н-відповіді m.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ