Сутність і основні функції ціни як економічної категорії та міри вартості, її вплив на співвідношення попиту і пропозиції. Класифікація цін, методи та ринкові правила ціноутворення. Завдання, форми та напрямки державного регулювання рівня цін в Україні.
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Політекономія» на тему: «Ціноутворення в умовах ринку»Ціна - це категорія товарного виробництва, яка обслуговує обмінні процеси, що відбуваються в різних суспільно-економічних формаціях і виступає важелем впливу на суспільне відтворення. Зокрема, ціна обслуговує усі стадії суспільного відтворення (виробництво, розподіл, обмін і споживання), бере участь у розвязанні різнобічних соціально-економічних проблем суспільства, виступає важливим фактором впливу на розвиток економіки. Ціна як економічна категорія використовується для реалізації фінансових відносин, стимулювання розвитку науково-технічного прогресу, формування структури споживання і товарообігу. Перед усіма комерційним и і багатьма некомерційними організаціями постає завдання призначення ціни на свої товари та послуги. Найчастіше виробник чи продавець товару призначає ціну вже на стадії планування напрямків своєї діяльності, що вимагає прогнозування можливих варіантів цін на свою продукцію.Разом з попитом і пропозицією ціна регулює всі процеси суспільного відтворення на мікро-і макрорівні, а також на рівні відтворення окремих індивідів. У взаємному їх співвідношенні вартість є сутністю більш глибокого порядку, має якість абстрактного (загального), а ціна - конкретного (форми буття абстрактного). За економічним змістом вони нетотожні: ціна ширша за вартість, оскільки, крім вартості як своєї основи, вона відображає й співвідношення попиту і пропозиції товару, вартість і кількість грошей в обігу, споживчу вартість і корисність товару тощо. Виконуючи цю функцію, ціна є інструментом вимірювання обсягів, динаміки, структури виробництва, продуктивності праці, пропорцій між галузями, обсягу ринку, платоспроможності, попиту населення, купівельної спроможності ринку грошей, установлення еквівалентності обміну за вартістю товарів. Перевищення ціною вартості товару дає змогу його виробнику одержати більший за вартість товару дохід, що призводить до втрати відповідної частки доходу покупцем (споживачем) на користь виробника (продавця).Для зясування ціни як економічного відношення вартості необхідно розуміти обіг товарів як акти відчуження товарів і присвоєння грошей (акт продажу) та відчуження грошей і присвоєння товарів (акт купівлі). Оскільки ці акти опосередковуються ціною товарів, вона є економічним інструментом відносин відчуження-присвоєння, власності. Змістом міри відчуження-присвоєння є принцип еквівалентності, який регулює через ціну обіг товарів: завдяки ціні як вияву в грошах мінової вартості встановлюється пропорція, за якою товари продають-купують, тобто відчужують-присвоюють. Звідси випливає, що основою реалізації ціною властивості вартості як міри відчуження-присвоєння на принципі еквівалентності є закон вартості як закон цін. Через ціну принцип трудової (вартісної) еквівалентності набуває форми цінової еквівалентності, яка відрізняється від вартісної еквівалентності внаслідок відхилення цін від вартості під впливом неоднакових попиту і пропозиції та інших чинників.Різновидом вільних ринкових цін є біржові ціни (на зерно, соняшник, цукор, олію, партії тварин тощо), а також ціни, за якими підприємство чи посередник реалізує продукцію через власну торговельну мережу. Такі ціни друкують у проспектах і каталогах фірм, організацій оптової торгівлі. Договірні (контрактні) ціни. їх встановлюють покупець і продавець за домовленістю. Укладений субєктами різного громадянства договір, за яким платіж відбувається в іноземній валюті, зветься контрактом, а зазначені в ньому ціни - контрактними. Такі ціни встановлює держава, її органи на ресурси, що визначально впливають на рівень і динаміку цін товарів, які мають першорядне значення і виробляються монополіями.У практиці ціноутворення використовують методи встановлення ціни реалізації на основі середніх витрат плюс прибуток; беззбитковості й забезпечення цільового прибутку; “очікуваної цінності товару”; поточних ринкових цін; у процесі закритих торгів. Однак цей метод має і певні вади, оскільки ігнорує фактор попиту на товар, а тому товар може не реалізовуватись за високих цін. Вдаючись до цього методу, фірма намагається аналітично встановити ціну, що забезпечить бажаний обсяг прибутку, який є функцією обсягу виробництва, собівартості та ціни. Використання цього методу вимагає розглядати ціни як функцію цін на аналогічні товари конкурентів. їх основою є не витрати виробництва і попит, а кількість товару і відповідні дії конкурентів. Вивчення конюнктури ринку, виявленого попиту і пропозиції прокату, цін на нього дозволило виробникові прийти до виводу, що встановлення за 1 т прокату ціни 800 грн. дозволить продати 375 тис. т прокату.Ціна як складова ринкового механізму є тим унікальним явищем, в якому зустрічаються інтереси окремих людей, груп людей і всього суспільства.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи процесів ціноутворення в умовах ринку
1.1 Ціна як економічна категорія: сутність, функції
1.2 Ціна як економічний вираз вартості
Розділ 2. Механізм ціноутворення у ринковій економіці
2.1 Класифікація цін у ринковій економіці
2.2 Методи ціноутворення
Розділ 3. Проблеми ціноутворення в умовах ринку
3.1 Ринкові правила ціноутворення
3.2 Державне регулювання рівня цін в Україні
Висновок
Список джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
