Сутність явища культури та особливості його вивчення науками: археологією і етнографією, історією і соціологією. Ідея цінностей культури, її еволюція та сучасний стан. Види і функції культури по відношенню до природи та окремої людини, в суспільстві.
Все це стимулювало розробку філософських проблем культури і привело до значного прогресу в цій області знання, аж до створення особливої науки про культуру - культурології. Цей філософський погляд на культуру важливий тому, що саме філософія може, відволікаючись від всіляких деталей, поставити питання про те, що таке культура як така, що дає її вивчення для розуміння історії, яку роль вона грає в розвитку людини і суспільства. Довкола сенсу слів «культура» і «цивілізація» ведуться суперечки, деколи знаходячи гострий характер, і рідко хто плутає ці слова, коли контекст однозначний, хоча деколи сповна правомірне вживання їх як синонімів: так тісно вони переплетені. Мета цієї роботи - зясувати, що ховається під поняттями «культура» і «цивілізація», визначити їх схожість і відмінність. Термін «культура» (від латів. cultura - обробіток, обробка) відвіку застосовується для позначення того, що зроблене людиною.Таким чином, інтерес до питань теорії культури має глибокі практичні підстави. Цивілізація включає перетворену людиною, окультурену, історичну природу і засоби цього перетворення, людину, що засвоїла культуру і здатного жити і діяти в окультуреному місці свого існування, а також сукупність суспільних стосунків як форм соціальної організації культури, що забезпечують її існування і продовження. Забруднення довкілля відходами виробництва і вжитку, хижацьке відношення до природних ресурсів, нераціональне природокористування породили глибоко суперечливу екологічну ситуацію, що стала одній з щонайгостріших глобальних проблем цивілізації, для вирішення (або хоч би помякшення) якої потрібне обєднання зусиль всіх членів світового суспільства Далеко виходять за рамки окремих соціальних систем і набувають глобального загально цивілізаційного характеру демографічні і енергетичні проблеми, завдання забезпечення продовольством зростаючого населення Землі. Довкола сенсу слів «культура» і «цивілізація» ведуться спори, деколи знаходячи гострий характер. Бромлей, «сутнісний вміст понять «цивілізація» і «культура» в певному середовищі накладається одне на інше.
Вывод
1. Проблематика культури самим обєктивним ходом суспільного розвитку все більше стала висуватися на передній план при здійсненні соціальних перетворень, набуваючи небувалої гостроти.
Багато повязаних з культурою проблем мають міжнародний і навіть глобальний аспект. Нинішнє століття насичене погрозами культурі. Гостро коштують проблеми «масової культури», духовності і бездуховності. Всього більшого значення набувають взаємодія, діалог, взаєморозуміння різних культур, у тому числі стосунки сучасної західної культури і традиційних культур країн Азії, Африки, Латинської Америки, що розвиваються. Таким чином, інтерес до питань теорії культури має глибокі практичні підстави.
При вивченні історії і прогнозуванні майбутнього соціальна філософія вже не може обходитися без врахування культурної складової суспільно-історичного процесу. А це відкриває широке поле для всіляких досліджень культури.
2. Не менш актуальною є проблематика цивілізації. Цивілізація включає перетворену людиною, окультурену, історичну природу і засоби цього перетворення, людину, що засвоїла культуру і здатного жити і діяти в окультуреному місці свого існування, а також сукупність суспільних стосунків як форм соціальної організації культури, що забезпечують її існування і продовження.
Правильний підхід до проблеми дозволяє ясніше зясувати природу багатьох глобальних проблем як протиріч сучасної цивілізації в цілому. Забруднення довкілля відходами виробництва і вжитку, хижацьке відношення до природних ресурсів, нераціональне природокористування породили глибоко суперечливу екологічну ситуацію, що стала одній з щонайгостріших глобальних проблем цивілізації, для вирішення (або хоч би помякшення) якої потрібне обєднання зусиль всіх членів світового суспільства Далеко виходять за рамки окремих соціальних систем і набувають глобального загально цивілізаційного характеру демографічні і енергетичні проблеми, завдання забезпечення продовольством зростаючого населення Землі. Перед всім людством коштує загальна мета - зберегти цивілізацію, забезпечити власне виживання.
3. Довкола сенсу слів «культура» і «цивілізація» ведуться спори, деколи знаходячи гострий характер. Деколи сповна правомірно о вживання їх як синонімів: так тісно вони переплетені. Але між ними є не лише схожість, але і відмінність, в не-яких аспектах що доходить навіть до ворожої протилежності.
Часто поняттям «цивілізації» позначається вся загальнолюдська культура або ж сучасний етап її розвитку. В той же час в літературі досить часто зустрічаються визначення типа «європейська цивілізація», «американська цивілізація», «російська цивілізація». Це підкреслює своєрідність регіональних культур.
Як говорить Н.Я. Бромлей, «сутнісний вміст понять «цивілізація» і «культура» в певному середовищі накладається одне на інше. Так, в буденних, повсякденних вживаннях, коли ми говоримо «цивілізована людина», ми маємо на увазі - культурний. Коли ми говоримо, «цивілізоване суспільство», ми передбачаємо, що йдеться про суспільстві, що має певний рівень культурного розвитку.
Таким чином, поняття «цивілізація» і «культура» часто уживаються і сприймаються як рівнозначні, взаїмозаміняючі один одного. І це правомірно, бо культура в широкому її розумінні і є цивілізацією. Проте, зовсім не витікає, що один термін може повністю замінити інший. Або, що скажемо, цивілізація не має жодної сутнісної відмінності по відношенню до культури (або навпаки).
Коли ми говоримо «цивілізація», ми маємо на увазі весь взаємозвязок показників даного суспільства. Коли ми говоримо «культура», то мова може йти про духовну культуру, матеріальної, або про ту і іншу. Тут потрібний спеціальні пояснення - яку культуру ми маємо на увазі».
У тимчасовому вимірі культура обємніша, ніж цивілізация, оскільки вона охоплює культурні надбання людини дикості і варвара. У просторовому ж вимірі правильніше, очевидно, говорити про те, що цивілізація представляє собою поєднання безлічі культур.
О. Шпенглер розглядає перехід від культури до цивілізації як перехід від творчості до безпліддя, від живого розвитку до окостеніння, від піднесених устремлінь до неосмисленої рутинної роботи. Для цивілізації як стадії звиродніння культури характерне панування інтелекту, без душі і серця. Цивілізація в цілому є культура, але позбавлена свого вмісту, позбавлена душі. Від культури залишається лише порожня оболонка, яка набуває самодовлеющєє значення.
Список литературы
1. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. 4.2 / Фролов И.Т., Араб-Оглы Э.А., Арефьева Г.С. и др. - М.: Политиздат, 1989. - 639 с.
2. Кант И. Сочинения: В 6 т. М., 1966. Т.5./Г2.
3. Кефели И.Ф. Культура и цивилизация // Социально-политический журнал, 1995. №4, с. 122 - 127.
4. Краткий философский энциклопедический словарь. - М.: Изд. группа «Прогресс» - «Энциклопедия», 1994. - 570 с.
5. Кребер А., Клакхон К. Культура: образ концепций и определений. М., 1964
6. Моисеева А.П., Колодий Н.А. и др. Цивилизационный подход к развитию общества. / Философия: Курс лекций: Учеб. пособие для студентов вузов / Моск. ин-т национ. и регион, отношений; Науч. руковод. авт. колл. докт. филос. наук В.Л. Калашников. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. - 384 с.
7. Полищук В.И. Культурология: Учебное пособие. - М.: Гардарика, 1998. - 446 с.
8. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. - М.: Гардарики. 1999 - 816 с.
9. Чертихин В.Е. Человек и культура. / Философия. Основные идеи и принципы: Попул. очерк /Под общ. ред. А.И. Ракитова. - 2-е изд., переработ, и доп. - М.: Политиздат, 1990. - 378 с.
10. Шаповалов В.Ф. Основы философии. От классики к современности: Учеб. пособие для вузов. - М.: «ФАИР-ПРЕСС», 1998. - 576 с.
11. Философский энциклопедический словарь / сост. С.С. Авер^ищев, Э.А. Араб-Оглы, М.Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. М.: «Советская энциклопедия», 1989 - 815 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
