Трудовий потенціал регіону: розвиток та збереження в сучасних економічних умовах - Автореферат

“Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана“ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукЗапропоновано методичний підхід до економічного оцінювання максимально можливого, реалізованого та невикористаного трудового потенціалу регіону, який дозволяє дослідити відтворювальний цикл трудового потенціалу на фазах його розвитку та використання, обґрунтувати резерви трудового потенціалу, розробити стратегічні програми соціально-економічного розвитку регіону. Розвинуто методичні та прикладні аспекти розуміння і вирішення проблемних питань розвитку і збереження трудового потенціалу в умовах фінансово-економічної кризи, а також обґрунтування резервів збереження трудового потенціалу регіону за рахунок імміграційних заходів. Для вдосконалення системи управління трудовим потенціалом регіону необхідно створити Програму збереження та розвитку трудового потенціалу регіону. Предложена организационная схема разработки и реализации региональной Программы сохранения и развития трудового потенциала Ровенской области, в рамках которой предложены перспективные направления развития трудового потенциала через мотивацию инновационной активности населения. Дальнейшее развитие получила система управления трудовым потенциалом региона, которая, в отличии от существующих, дополнена такими основными элементами, как: объекты, субъекты, механизм управления и информационно-комуникационная инфраструктура, которые определяют состояние, динамику развития и сохранения трудового потенциала.Трудовий потенціал в соціально-економічних системах будь-яких країн відіграє важливе значення. Ускладнення демографічної ситуації внаслідок депопуляції населення, скорочення тривалості життя та загального старіння населення викликають незворотні втрати трудового потенціалу і унеможливлюють навіть просте його відтворення. Соціально-економічні зміни, що відбуваються в суспільному житті, створення передумов до поступового економічного зростання потребують наукового дослідження трудового потенціалу на різних ієрархічних щаблях, поглиблення методичних засад його оцінювання з урахуванням рівня життя. Незважаючи на значні здобутки в теоретико-методичному та прикладному аспектах даного напрямку досліджень, вимоги до трудового потенціалу, що визначаються новими економічними та соціальними умовами розвитку країни в цілому та її регіонів зокрема, створюють підґрунтя для нових наукових пошуків з метою формування структурно цілісного та функціонально ефективного механізму розвитку і збереження трудового потенціалу. Системний метод застосовувався для оцінювання взаємозвязку факторів, які впливають на трудовий потенціал; статистичний аналіз - для оцінки динаміки економічної активності населення, демографічних показників; графічний - для узагальнення та наочності зображення статистичних даних; соціологічний (анкетування) - для виявлення характерних показників низького рівня життя трудового потенціалу регіону; аналітичний метод - для обґрунтування складу компонент трудового потенціалу різних соціально-економічних обєктів, загальних та часткових факторів рівня життя; економіко-математичний метод - для дослідження тісноти взаємозвязку між основними компонентами трудового потенціалу та впливу факторів на його динаміку.У розділі 1 «Теоретико-методичні основи соціально-економічної оцінки трудового потенціалу» узагальнено теоретичні засади щодо визначення сутності та структури трудового потенціалу, а також методичні підходи до оцінювання трудового потенціалу і рівня життя населення. Теоретико-методичним підґрунтям визначення сутності та структури трудового потенціалу стало уточнення понять “потенціал”, “економічний потенціал”, “трудовий потенціал”, “людський потенціал” і компонентної структури трудового потенціалу на різних ієрархічних рівнях. Автором інтерпретовано поняття “трудовий потенціал” (ТП) як економічно активне населення, яке, з врахуванням його інтегральних характеристик кількості, якості, міри здатності до праці та оптимального використання робочого часу, створює значний обсяг валового внутрішнього продукту. Оскільки сучасні умови розвитку національної економіки та управління знаннями вимагають інноваційно-інвестиційної моделі розвитку суспільства, то структуру трудового потенціалу доповнено інноваційною й інформаційною компонентами, критеріями та показниками оцінки трудового потенціалу стосовно соціально-економічних обєктів “сімя” і “регіон”. Запропоновано визначення відповідних форм трудового потенціалу: реалізований трудовий потенціал - це частина населення, яка зайнята економічною діяльністю; номінальний трудовий потенціал - це чисельність зайнятого економічною діяльністю населення, безробітних та економічно неактивних громадян і максимально можливий трудовий потенціал - це всі категорії працездатного населення у вікових межах 15-70 років включно, а також фактично зайняте населення, старше 70 років.

2. Основний зміст роботи