Поняття трудового договору. Оцінка сучасного етапу та напрямів розвитку його застосування в Україні. Колективний договір: зобов"язання сторін. Розгляд проблем запровадження і функціонування трудових договорів, їх теоретичне і практичне значення.
В умовах дії жорстоких законів ринку успіх і благополуччя підприємств різних форм власності вирішальною мірою залежать під компетенції, кваліфікації і підприємливості кадрового персоналу. Як показує світовий досвід, ця проблема може бути успішно вирішена шляхом створення повноцінного ринку праці, що в юридичному розмінні означає пряме визнання права продажу кожною людиною своєї робочої сили за власним розсудом. За оглядом на зазначене вище виникає необхідність створення правого механізму, за допомогою якого можна було б усунути економічні, юридичні та організаційні обмеження, що перешкоджають продажу громадянами своєї робочої сили (як товару на ринку праці ) роботодавцю на найбільш вигідних умовах. Як нова форма регулювання трудових правовідносин контракт передбачає більшу гнучкість в умовах найманим працівників, режиму їх трудової діяльності її оплати. Нове трудове законодавство і практика його застосування свідчать, що трудовий договір (контракт) в умовах ринкової економіки слід розглядати не тільки як форму реалізації права на працю, а й як дійовий засіб правового регулювання трудових відносин і захист прав та свобод анодний і громадянина.Чинне законодавство України визначає трудовий договір як угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну платню і забезпечувати умови , необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Необхідно зважати й на те увагу, що трудовий договір регулює трудові відносини окремого власника (уповноваженого ним органом), тобто має більш локальний (обмежений) характер, тоді як колективний договір регулює не лише трудові,а й інші правовідносини, тісно повязані з трудовими,тобто має ширшу дію. Укладати трудовий договір працівник може на одному або водночас на декількох підприємствах, в установах, організаціях (якщо нема відповідних обмежень, передбачених законодавством, колективним договором або угодою сторін). Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обовязки й відповідальність сторін (у тому числі матеріальна, моральна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового можуть установлюватися угодою сторін. Якщо проаналізувати існуючі варіанти класифікації умов договору за цивільним і за трудовим правом, то можна зауважити, що група умов, які визначені законодавством, у трудовому праві відповідає групі умов, які у цивільному праві називають звичайними (умови, які передбачаються в законі чи іншому нормативному акті і стають обовязковими для сторін внаслідок самого факту укладення договору) [1, с.36]. В.І.Прокопенко, вважає, що істотні питання трудового договору визначаються не стільки волею сторін, скільки законом, нормативними актами, правилами внутрішнього трудового розпорядку й колективним договором [12, с.55].Разом з тим автори науково-практичного коментаря до законодавства України про працю зазначають, що не можна визнати письмовою формою трудового договору заяву працівника про прийняття на роботу, на яку вже накладено резолюцію власника: “Відділу кадрів. Якщо визнати письмовою формою трудового договору такий спосіб зустрічного виразу волі сторін трудового договору, то можна дійти висновку, що письмова форма трудового договору застосовувалась у нас давно - зазначають автори. Інші науковці допускають можливість визнання трудового договору недійсним у випадку недотримання письмової форми, але лише в тому разі, коли працівник ще не розпочав роботи [11, с.42]. Однак такий висновок не відповідає ч.4 ст.24 КЗПП України, яка передбачає, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли працівника фактично було допущено до роботи. У трудовому договорі (контракті) мають міститися всі основні реквізити роботодавця і працівника, професійні вимоги до працівника, відомості про зміст роботи, умови праці та її оплату, тривалість робочого дня і відпочинку, умови мешкання, а також термін дії трудового договору, умови його розірвання, порядок відшкодування транспортних витрат.Особливості укладення трудового договору з цією категорією працівників регулюються як КЗПП України, так і спеціальним законодавством. "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (в редакції Закону від 23 березня 2000 р.) встановлено гарантії надання роботи за фахом на період не менше 3 років тим молодим спеціалістам - випускникам державних вищих навчальних закладів та професійно-технічних училищ, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами. Таким молодим спеціалістам надається робота за спеціальністю не менш ніж на 3 роки у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
