Трудове законодавство України - Курсовая работа

Трудове законодавство в останні роки перетерпіло значні зміни. Прийнято закони, що цілком обновили окремі правові інститути трудового законодавства, наприклад, закони, що визначають правовий статус нових організаційно-правових форм юридичних осіб , акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю, що укладають із працівниками трудові договори; закони, які вирішують окремі, але дуже важливі питання - про відшкодування моральної шкоди, про осіб, які мають право на пільги при навчанні без відриву від роботи і т.д. Нові форми економічних і соціальних відносин зажадали перегляду і зміни багатьох інститутів трудового права як науки, перетворивши радянське трудове право в українське трудове право. Становлення ринкових відносин змушує переглянути українські нормотворчі органи своє ставлення до міжнародного трудового права і трудового права високорозвинених країн, які мають більший досвід правового регулювання в умовах капіталістичного суспільного ладу.Але мали місце і нічим не виправдані зловживання, що сповільнили розвиток трудового законодавства, наприклад, у 30 - 40-ті роки повне порушення трудових прав, у 50 - 60-ті роки - заборона видавати трудові книжки працівникам, що проживали в селах, початок 80-х років-встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності за ухилення від роботи ("бродяжництво") та інше, коли повністю порушувалися конституційні права людини. На початковому етапі розвитку українського трудового законодавства (1918-1929 рр.) в його основу були закладені наступні гарантії: встановлення восьмигодинного робочого дня і безперервного щотижневого відпочинку тривалістю не менш як 42 години; заборона нічних робіт, крім галузей народного господарства з безперервною технологією; заборона застосування праці підлітків до 16 років і обмеження шістьма годинами роботи чого дня для молоді у віці від 16 до 18 років; заборона праці жінок на шкідливих виробництвах і надання їм передпологових і післяпологових відпусток; впровадження бірж праці; введення за рахунок підприємців державного страхування робітників по старості, при частковій або повній втраті працездатності; запровадження спеціальних судів для розгляду трудових спорів і виборної інспекції праці. З прийняттям першого Кодексу законів про працю була одночасно реалізована спроба обєднати всі акти про працю, видані за рік існування радянської влади, привести їх у відповідну систему. Названі розділи регламентували: трудову повинність; право на застосування праці; порядок надання праці; попереднє випробування; переведення і звільнення трудящих; винагорода за працю; робочий час; забезпечення належної продуктивності праці і питання охорони праці. Проект Кодексу законів про працю УСРР розроблявся паралельно з Кодексом законів про працю РСФРР у повній відповідності з ним.Система трудового законодавства, на відміну від системи трудового права, що містить правові норми, являє собою сукупність нормативно-правових актів про працю. Джерела трудового права України складаються з нормативно-правових актів: Конституції України, законів, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, відомчих актів, актів соціального партнерства, органів місцевого самоврядування, локальних норм, що діють у межах конкретних підприємств. Пилипенко відзначає пять особливостей джерел трудового права, що відрізняють їх із-поміж джерел інших галузей права, а саме: широке застосування (окрім актів, виданих на державному (централізованому) рівні) локально-правових актів, які розробляються та приймаються на підприємствах; значне місце належать актам, прийнятим Міністерством праці та соціальної політики України; наявність нормативних актів, які мають так званий конститутивний характер; наявність значного ступеня диференціації у правовому регулюванні трудових відносин залежно від умов виробництва, кліматичних умов, субєктивних ознак і соціальних груп працівників; нормативно-правовий договір.(12) Щодо класифікації нормативно-правових актів, то найпоширенішим є поділ джерел трудового права залежно від юридичної сили актів, що містять норми трудового права (закони та підзаконні акти). Конституція України у системі джерел трудового права України посідає основне місце, у ній закріплено основні трудові права працівників як субєктів трудового права України, а саме: право на працю (ч.Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всебічну охорону трудових прав працівників. Вирішується це завдання як законами, так і підзаконними актами, що регулюють працю всіх працівників за наймом.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Історичний розвиток законодавства про працю

РОЗДІЛ 2. Система сучасного трудового законодавства

РОЗДІЛ 3.КЗПП а системі трудового законодавства

3.1 Значення КЗПП

3.2 Структура КЗПП

3.3 Проект трудового кодексу

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ