Трудова поведінка як різновид соціальної поведінки - Контрольная работа

Соціологічні категорії: "соціальна діяльність", "соціальна взаємодія" і "соціальне відношення" займають особливе місце у понятійному апараті соціологічної науки. Багато соціологів вважають ці поняття вихідними (ключовими) у будь-якій соціологічній теорії або концепції.Соціологія вивчає трудову поведінку як різновид поведінки соціальної - сукупності вчинків та дій індивіда чи групи в суспільстві, що залежать від соціально-економічних умов і соціальних норм. Соціальна поведінка - похідна компонента соціального середовища, яка відбивається в субєктивних характеристиках і актах осіб, що діють, а також є результатом субєктивної детермінації людської активності. З одного боку, це складна система адаптації і пристосування особистості до різноманітних умов, спосіб функціонування в системі конкретного соціуму, а з другого - форма перетворення і зміни соціального середовища згідно з обєктивними можливостями, які людина відкриває для себе в контексті своїх власних уявлень, цінностей і ідеалів. Трудова поведінка - це комплекс певних послідовних учинків і дій людини, які спрямовані на перетворення предметів праці з метою досягнення відповідного результату і поєднують працівника із трудовим процесом. Виокремлення категорії «трудова поведінка» пояснюється тим фактом, що людина, залучена до трудової діяльності, не є механічним елементом її функціональної системи.Будь-яка трудова діяльність передбачає наявність таких елементів її організації: • повного функціонально-технологічного переліку трудових операцій; • відповідних працівників, професійні, кваліфікаційні та посадові характеристики яких фіксуються у штатних розписах; • матеріально-технічних умов; • певного організаційно-технологічного та економічного звязку працівників із засобами та умовами праці; • системи управлінських заходів, за допомогою якої забезпечується відповідна діяльність працівників, включених у трудовий процес. Усвідомлюючи причинні звязки між власною поведінкою і досягненням бажаного, особистість обирає такі дії та вчинки, які забезпечують синхронізацію її професійних можливостей та інтересів з функціями певного виду трудового процесу. Трудова поведінка складається з елементів вербальної (мовної) і реальної (трудові рухи, пози тощо) поведінки. Використання соціологічних методів у дослідженні трудової поведінки дає можливість спостерігати та реєструвати, по-перше, конкретну різноманітність реальних дій та вчинків, явно чи неявно повязаних з виконанням певних статусно-рольових приписів, а також з індивідуальними і груповими цілями та інтересами, які при цьому реалізуються; по-друге, сукупність актів свідомості та інших субєктивних виявів, що відображаються у формах вербальної поведінки. Останні дають можливість робити висновки про внутрішній стан субєктів, їхнє ставлення до праці, форм і способів її організації, власної професійної ролі.Наявність (відсутність) взаємодії Передбачає (не передбачає) взаємодію Сфера здійснення поведінки Власне трудовий процес, побудова відносин на виробництві, створення трудової атмосфери Ступінь традиційності поведінки Усталені різновиди трудової поведінки; різновиди, що зароджуються, в тому числі у вигляді реакції на різні соціально-економічні зміни Ступінь реалізації трудового потенціалу Різновиди поведінки, що не вимагають зміни досягнутого ступеня реалізації трудового потенціалу; різновиди, що викликають необхідність значної мобілізації різних компонентів трудового потенціалуПроблема мотивації людей до трудової діяльності не є новою, проте у сучасних глобальних процесах та явищах ускладнюються та змінюються способи ефективного стимулювання та впливу на трудову поведінку працівника, що зумовлюють трансформацію форм та методів мотивації праці, необхідність визначення нових можливостей покращення ефективності мотивації. Сукупна дія системи спонукальних сил до праці - мотивів - формує у свідомості людини особливий психічний стан, що називається мотивацією. Оскільки мотивація визначає ставлення людини до її праці, її трудову поведінку, а від цього залежать результати праці, то посилення мотивів до праці є одним із найважливіших і тривалих завдань праці. Питаннями стимулювання праці на підприємстві опікуються головним чином відділи організації праці та заробітної плати чи відділи мотивації персоналу. Називати даний зовнішній вплив на мотивацію праці працівників варто терміном «мотивування», що тлумачиться як «комплексний зовнішній вплив на працівників із метою формування у них стійкої мотивації до праці».Термін «документ» у соціології трактується як матеріальний обєкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію про факти, події, явища обєктивної дійсності та про діяльність людини і спеціально призначений для її передачі в часі і просторі. Соціологічна інформація, яку містять документи, іноді дублює дані, одержані іншими методами (опитування, спостереження).

План

Вступ

1. Трудова поведінка як різновид соціальної поведінки

2. Зміст, структура та функції трудової поведінки.

3. Види трудової поведінки

4. Ставлення до праці, мотивація праці

5. Основні методи збирання інформації в соціальному дослідженні

Висновки

Використана література