Трудові традиції українців Карпат кінця ХІХ-початку ХХ століть - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМ. І.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, ПАВЛЮК Степан Петрович, директор Інституту народознавства НАН України. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, ТИВОДАР Михайло Петрович, кафедра історії стародавнього світу і середніх віків Ужгородського державного університету; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, СІЛЕЦЬКИЙ Роман Броніславович, кафедра етнології Львівського державного університету ім. Захист відбудеться 11 листопада 1998 р. о 15.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35. 222. 01. із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук при Інституті українознавства ім.У силу емпіричного характеру знань, примітивності знарядь праці, природно-географічної специфіки Карпат, процес сільськогосподарського виробництва в українських горян був можливий лише завдяки закріпленню і передачі трудового досвіду традицією. Дослідження проблеми трудових традицій українців Карпат кінця ХІХ початку ХХ ст. не лише заповнить відчутну прогалину у висвітленні цієї теми, а й стане логічним продовженням тієї наукової праці, що проводилась українськими вченими у вивченні матеріальної і духовної культури регіону. Підхід до етнологічних явищ як самодостатніх систем і в той же час як систем відкритих, зумовлюється насамперед предметом дослідження - зясування середовища побутування та механізму дії (способи формування, збереження та передачі) трудових традицій у землеробстві та тваринництві українських етногруп Карпат другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Виявлення механізму дії трудових традицій, тобто способів їх формування, збереження та передачі, вимагає насамперед вирішення проблеми у рамках яких соціальних груп та середовища функціонують ці традиції. Дослідження трудових традицій українських етногруп Карпат повязано і з виявом ролі сільської громади у функціонуванні трудових традицій.Філософський підхід до традиції як комплексного явища дозволяє охопити практично всі її основні параметри: 1) те, що традиція містить суму якоїсь важливої інформації (досвіду); 2) характер і зміст цієї інформації визначається групою (колективом), в якому вона побутує; 3) відбір, поширення та передача цієї інформації здійснюється традицією через закладені у її структури механізми. Дуже часто ці поняття або не співвідносяться між собою, або співвідносяться на основі спрощеної інтерпретації поняття “традиція” як синоніми, У дисертації ж вимальовується схема, побудована за принципом “рід-вид”, де традиції відводиться місце загального, родового поняття, а звичай, обряд і ритуал розглядаються як видові і складові категорії традиції. У параграфі деталізується процес формування, збереження і адаптивної зміни як традиції загалом, так і її структурних елементів, які становлять зміст акумулятивної функції традиції. Найбільш дієвим засобом реалізації трудовою традицією регулятивної функції була громадська думка - родини, родичів, ровесників, сусідів, громади, яка загалом ставала вирішальним чинником в оцінці трудової вправності особи. У першому параграфі “Трудові традиції у землеробстві українців Карпат” дисертант, відштовхуючись від класифікації М.М.Громико1 , запропонувала таку схему механізму дії трудових традицій українців Карпат: 1) народний календар, що містив інформацію про терміни та циклічність основних сільськогосподарських робіт; 2) народні прикмети та метеорологічні знання; 3) трудові свята (перший вихід у поле, перший вигін худоби, зажинки, обжинки тощо); 4) господарська магія; 4) громадська думка, що формувалась під час надання трудової допомоги та проведення примусових громадських робіт; 6) трудове виховання молодого покоління; 7) усвідомлення значимості і важливості селянської праці.

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ