Трудові доручення як форма організації дитячої праці - Курсовая работа

Трудові доручення як форма організації дитячої праціЛюдина перетворює світ за допомогою праці - фізичної, інтелектуальної діяльності, спрямованої на задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Праця виконує практичну (створення матеріальних, духовних цінностей, соціально-побутових умов життя і діяльності людини), розвивальну (розвиток особистості в процесі активного включення людини у трудовий процес) і виховну (формування суспільне і особистісно цінних якостей людини, її морально-естетичного ставлення до життя і діяльності) функції. У психолого-педагогічній літературі велике місце відводиться проблемі трудової діяльності, як засіб розвитку самостійності дитини. Питанням трудових доручень як форми організації дитячої праці приділено увагу такими вітчизняними і зарубіжними науковцями, як: А. Педагоги вважають, що трудова діяльність повинна сприяти підвищенню загального розвитку дітей, розширення їх інтересів, прояву найпростіших форм співробітництва, формування таких моральних якостей як працьовитість, самостійність, відповідальність за доручену справу, почуття обовязку тощо.Такі діти часто не розрізняють ігрові та трудові завдання, не вміють працювати за власною ініціативою, а тільки виконують прохання чи вимогу дорослих принести який-небудь предмет, полити квіти, погодувати риб та ін. Не менш важливі доручення і в старшому дошкільному віці, коли діти вже вміють виконувати певні трудові обовязки. Доручення як форма організації трудової діяльності дітей мають свої особливості: вони завжди йдуть від дорослого, в них заключається чітка спрямованість на отримання результату, конкретно визначена мета; крім того вони надають широкі можливості для індивідуальної роботи з дітьми. В практиці роботи використовуються як індивідуальні доручення так і доручення маленьким підгрупам. Для дітей молодшого дошкільного віку характерні доручення індивідуального характеру, Протягом дня малюк може в середньому виконувати 2-3 і більше доручень.Із допомогою батьків і вихователів, під впливом їх вимог дитина спершу виконує окремі доручення, потім складніші завдання, результати яких потрібні не лише їй, а й іншим дітям, дорослим. Обєктивна цінність цієї діяльності невелика, однак вона позитивно впливає на формування вольових і моральних якостей особистості, підготовку її до майбутньої корисної діяльності. У молодшому дошкільному віці праця має наслідувальний характер. Блонським, стає «помічником дорослих у їх побутовій праці: виконуючи спочатку паралельно працю дорослого, якого вона копіює, дитина поступово, не без уваги дорослого, вступає у більш складне співробітництво з ним у ролі його помічника, правда, ще дуже слабкого» [2, с. Ускладнюється й урізноманітнюється трудова діяльність у середньому дошкільному віці, коли дитина починає відрізняти працю як серйозну справу від гри, а її інтерес до неї поєднується з інтересом до її результату (продукту).З перших днів від народження дитини батьки виношують сподівання, що вона виросте гармонійною особистістю, успішним спеціалістом, продовжить їх справу чи реалізує здібності і вміння у самостійно обраній сфері діяльності. Намагаючись виховати її цілеспрямованою, працелюбною, здатною долати труднощі на шляху до мети, вони покладають сподівання і на досвід дошкільних установ. Ознайомлюючись із працею дорослих, дитина бачить трудовий процес, його конкретні результати, пізнає їх роль у задоволенні потреб людини. Від педагога залежить усвідомлення дітьми того, що праця потребує фізичних і вольових зусиль, уміння, терпіння. Спираючись на емоції дітей, бажання брати участь у житті і діяльності дорослих, вихователь розяснює, що саме працею дорослих створені всі блага, які їх оточують, наголошуючи, що сенс праці полягає у створенні необхідних для людини благ і розвитку самої людини (інтелекту, умінь, сили, цілеспрямованості, волі).«Праця мусить збудити в дитячій душі найбільше самостійної, природної творчості, дати вільно розвинутися цільній гармонійній індивідуальності», - стверджувала С. Праця має завжди конкретне завдання і реальні наслідки (цим і відрізняється від гри). У старшому дошкільному віці діти мотивують свою працю тим, що вона їм подобається, бажанням допомогти дорослому, одержати від нього позитивну оцінку, перевірити свої сили (мотив самоствердження). Включаючись у трудову діяльність, дитина поступово починає усвідомлювати, що будь-яка праця повинна переслідувати конкретну мету, завершуватися певним результатом. Однак чим менша дитина, тим частіше вона відволікається, цікавлячись не стільки результатом, скільки процесом праці, що часто спричинює повторення одних і тих самих дій, віддаляє від мети, перетворює працю на гру.Через те, що дії щоденно повторюються, навички самообслуговування міцно засвоюються дітьми;самообслуговування починає усвідомлюватися як обовязок. Проте вже в цих дітей вихователь починає розвивати вміння обслуговувати себе, добиваючись акуратності й старанності виконання необхідних дій, самостійності, формує звичку до чистоти і охайності.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТРУДОВІ ДОРУЧЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА СУТНІСТЬ

1.1 Поняття трудових доручень

1.2 Становлення трудової діяльності дошкільників

1.3 Завдання трудового виховання

1.4 Особливості трудової діяльності дошкільників

РОЗДІЛ 2. ТРУДОВІ ДОРУЧЕННЯ ДІТЯМ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ: ШЛЯХ ДО САМОВИЗНАЧЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ

2.1 Особливості проведення різних видів праці та форм організації праці дітей

2.2 Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника

2.3 Трудова діяльність дошкільника як передумова професійного самовизначення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ